Читайте також:
Тріумф морського поросяти
І цього дня ми б не знаходили для себе іншого заняття, як вийти до лісу, чи де там той бабак живе, і спостерігати за його поведінкою, причому виключно у момент, коли той вилазить з власної нори. Виглядало б це приблизно так: бабак вилазить й, якщо день похмурий, він не бачить своєї тіні, не лякається її вигляду та йде собі на прогулянку. То це б для нас, якщо б ми були американцями, австралійцями тощо, означало лише одне: що зима незабаром завершиться, весна буде ранньою і, можливо, навіть теплою.
Або може статися так: той самий закордонний бабак вилазить у сонячну погоду, одразу обертається, аби пересвідчитись у наявності власної тіні, бачить її – відповідно страшенно лякається і повертається до нори, від гріха подалі. То це б для нас мало означати, що найближчі 6 тижнів триватиме зима.
І все б нічого, от лише у наших широтах пристойного бабака днем з вогнем не відшукати. Ми взяли на себе сміливість замінити пухнастого дикуна домашнім прирученим аналогом, тобто морською свинкою. Вони також відчувають наближення весни і, незважаючи на притаманну цим тваринкам лінькуватість, дещо активізуються. Нашим піддослідним стала чорно-біла свинка на прізвисько Бєня. За характером Бєня – флегматик, пожвавлюється лише, якщо господарі забувають вчасно його погодувати. І тоді цілого світу замало, бо Бєня свистить, пищить і навіть гучно б’є зубами власну домівку. Але і свинці не чужі звичайні радощі життя. Й от, зважаючи на її поведінку, можна сказати, весна – не за горами. Морська свинка пожвавішала, почала час од часу підстрибувати і навіть робить невдалі спроби залізти на стіну клітки. А це що-небудь та й означає!
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
