Минулого четверга мешканці Приорілля відзначили 73‑ю річницю визволення району від нацистських загарбників і 75‑у річницю партизанського руху в Україні. Відбувся урочисто-траурний мітинг біля Меморіалу Слави у Царичанці.
Наш край визволили 23 вересня 1943 року. Звільняли його війська Степового фронту під командуванням маршала Конєва. Це були з’єднання 14‑ї Гвардійської стрілецької дивізії імені Яна Фабриціуса та 71‑ї дивізії. У боях за Царичанку загинули смертю хоробрих 176 воїнів.
За свідченнями очевидців, протягом 1941–1943 років, доки Царичанський край був окупований фашистами, його мешканці зазнали і голоду, і тортур, принижень, нищення, катувань. 530 чоловік загинули у той час, з них 273 були знищені ворогом. До Німеччини у неволю було вивезено 293 юнаків і дівчат.
Не давали спокою німецьким загарбникам народні месники — партизани і підпільники. Вони боролися, як могли, завдаючи відчутного нищівного удару ворогам і наближаючи визволення своєї землі. 360 патріотів діяли у партизанських загонах та підпільних групах на території Царичанщини. Загін під керівництвом Панаса Мостового, підпільні групи «Воля», «Балтика-213» діяли під час окупації. Про героїчну і безстрашну боротьбу партизанів, підпільників ми, їхні нащадки, завжди пам’ятаємо. Іменами Панаса Мостового і 14‑ї Гвардійської дивізії названі дві вулиці у селищі Царичанка.
На мітингу, присвяченому значимим датам, присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх тих, хто загинув у роки Другої Світової війни.
Біля Меморіалу Слави чатували школярі. Під траурну мелодію учасники мітингу поклали живі квіти до пам’ятного знаку розстріляним підпільникам Приорілля та Меморіалу Слави полеглим воїнам.
