24‑го вересня у селі Кунцеве відзначили День села. На свято зійшлись і з’їхались не лише мешканці місцевої громади, але і жителі Вісичів, Ганжів, Балівки та Собківки. Усього більше двохсот чоловік.
Як сільський голова знайшла Кунцеве
Відзначають свято під відкритим небом — на площі перед сільською радою у селі Кунцеве. Організатори заздалегідь встановлюють для глядачів кілька десятків лавок. До початку свята, 14:00, місця у імпровізованому залі займають переважно люди старшого віку. Потім підходить молодь, сім’ї з діточками, автівками приїздять кунчани, які зараз живуть у інших містах чи селах України. За годину на площі збирається більше двохсот чоловік. Їх усіх вітає сільський голова Людмила Мокляк. Згадує, що, ідучи на вибори минулого року, обіцяла громаді таки організувати у Кунцевому День села. І свою обіцянку виконала.
Схоже, цього свята у Кунцевому справді дуже чекали, адже чимало жителів села палко дякують сільському голові за його організацію. А одна із літніх жінок виходить до мікрофона і говорить:
— Спасибі Люді, що нарешті знайшла Кунцеве на карті. Стільки років нас не було, а вона — знайшла!
Цей виступ глядачі зустрічають оплесками. А місцеві жителі пояснюють журналісту: раніше День села у Кунцевому справді не відзначали.
У продовженні свята ведучі розповідають історію усіх сіл Кунцівської сільської ради. Згадують їх видатних людей. Перераховують колективи, які сьогодні працюють у громаді. Називають земляків, які прославили Кунцеве далеко за межами району і області. Один із таких видатних земляків художник Василь Коркішко дарує свою картину в музей школи рідного села.
Після історичного екскурсу та вітальних виступів гостей «з району» усіх запрошених пригощають святковим короваєм та смачною щойно приготованою кашею. Почастувати кунчан організаторам допомогла місцева агрофірма «Перше травня», яку очолює Михайло Носенко. До речі, саме агрофірма надала і головний приз святкової лотереї — живого барана! Виграє його одинадцятикласниця Наталія Гавриленко із Вісичів.
— І що я тепер буду із ним робити? — розгублено запитує дівчина. Але приз забрає. Після свята жителі громади неабияк переймалися долею баранця. Щасливиця запевняє: він живий-здоровий, різати його не планують.
Родину Іванцових не відпускали до півночі
Окремою родзинкою свята стала концертна програма. У ній приємно дивують своїми виступами і учні місцевої школи, і її вчителі, і сільський хор, який з’явився у Кунцевому із появою нового завідуючого клубом Михайла Іванцова (він же — чоловік сільського голови Людмили Мокляк. — Авт.). Учасники хору не лише красиво співають, але і запально танцюють санжарську польку.
А головними зірками вечора стають, безумовно, учасники родинного ансамблю «Сім’я Іванцових». Їх безперервний виступ триває із шостої вечора і аж до півночі. Артисти співають і циганські пісні, і українські народні, і сучасні естрадні, і навіть одна із відомих пісень Дзідзьо у репертуарі була! На танці, звісно, залишаються далеко не всі гості свята, проте кілька десятків переважно молодих людей (але були на танцях і представники старшого покоління) витанцьовують до дванадцятої ночі. За дотриманням порядку увесь цей час стежать три працівники районного відділення поліції, тому жодних незапланованих ексцесів на святі не стається.
