Гарна, у принципі, ініціатива зі встановлення на території бережнівського цвинтаря туалету, обернулася конфузом.
Влітку 2016 року житель Бутенок Павло Гунжель вирішив власним коштом збудувати на цвинтарі, що у селі Бережнівка, звичайний туалет. І збудував. Щоправда, не обійшлося без чергового конфлікту з Бутенківською сільською радою. Тоді Гунжель заявляв нібито збудованому його коштами і силами туалету сільрада присвоїла свій інвентаризаційний номер. Чиновники сільради заперечували цей факт. Та як би там не було, туалет стояв і виконував свої функції. Аж раптом…
Раптом виявилось, що при будівництві була використана плита із надмогильного пам’ятника. Про це редакції розповіла Людмила Козловська. У жінки на бережнівському кладовищі похований свекор. І ось під час робіт із благоустрою його могили один із родичів зайшов у туалет. І побачив, що він стоїть на плиті з могили покійного. Це дуже обурило чоловіка. Хоча потрібно відзначити, що плиту на той момент зняли для того, аби замінити іншою. Говорить Людмила Козловська:
— Так, він (Павло Гунжель — редакція) не знімав плиту із могили. Але він фактично використав її як підставку для туалету. Якось воно не по-людськи виходить. Не думаю, що Павлові було б приємно, якби таким чином використали фрагмент надмогильного пам’ятника когось із його родичів. Я висловила свої претензії Гунжелю. Він плиту прибрав. Але ж тепер там дірка і туалет може просто завалитися. А взагалі, хочеш зробити добру справу — роби. Але не так, щоб іншим людям неприємності створювати.
Сам Павло Гунжель визнає, що при будівництві туалету була використана плита з чужої могили. Але зазначає:
— Та плита лежала як звичайне сміття. От хлопці, які туалет ставили, її і взяли. Узагалі, я звідти вивіз вантажну машину різного непотребу. Вважаю, що якщо дорожите пам’яттю родича, то не кидайте навіть зняту плиту посеред цвинтаря. Та я прибрав ту плиту з туалету. Дірку теж закрию. На туалет я потратив три тисячі гривень власних грошей. І мені за цю справу кажуть спасибі.
Ні для кого із читачів «ЕХО» не є секретом, що у Бутенках йде своєрідна боротьба між Гунжелем та посадовцями сільради. Павло постійно критикує владу, шукаючи недоліки в її роботі. Та виявляється, критикують і його. Та слідкують і за його недоліками.
Що ж, у принципі, маємо звичайну конкурентну боротьбу. У цьому немає нічого поганого. Громадські активісти, такі як Гунжель, беруться контролювати владу. Але вони повинні усвідомлювати, що не менша увага буде прикута і до їх дій. І це нормально. У ідеалі, всі сторони конфлікту з часом будуть працювати ледве не бездоганно. Якщо, звичайно, будуть адекватно сприймати критику.
