Прочитав статтю Олени Пустовойтенко «Соціальна катастрофа в Біликах, відлік розпочато». Вважаю необхідним показати реальний вплив свинокомплексу на громаду селища Білики, їх багаторічну роботу і старання.
У 2011 році, згідно законодавства України, товариство зобов’язане було відрахувати до бюджету селища пайову участь 10 відсотків від вартості реконструкції — це 17 мільйонів гривень. Але керівництво комплексу проявило героїзм у боротьбі з селищною радою, а разом з нею і з спортсменами та артистами, дітьми та пенсіонерами, з хворими та здоровими. І таки перемогло в нерівній боротьбі, не заплатило вказану суму та довело свою правоту в судах. Бо пізно звернулась селищна рада. А самим виконати закон? Дійсно, старання не одного місяця. Не заплатити мільйони і давати копійки! Але ж давати! Це благородно і запобігає катастрофі. Селищній раді цих грошей вистачило б на соціальні потреби на багато років.
Далі за участю облради, яка видавала дозволи на спецводокористування, товариство взяло на себе зобов’язання зробити водогін мешканцям мікрорайону Поділ. Роботи були розпочаті. Але тут верховна рада відмінила ці дозволи. Тут же оперативно роботи були зупинені, були знайдені вагомі причини (їх завжди шукають, щоб не робити), знайдені винуватці в особі селищної ради. Де водогін? А як же мешканці? Ждуть. Подейкують, що активісти винуваті, якби не стояли — уже б зробили. Забувають, що роботи припинені задовго до свиномайдану! Особисто чув слова другого директора комплексу Михайлюка І. Б.: «Якщо можна не платити, то навіщо платити!?» Аплодисменти! Завіса! А як же розвиток громади?
Ідемо по пунктах далі. Гинуть тварини від голоду. Слухаємо на виконкомі звіт товариства за 2015 рік — падіж склав 12600 тварин. Це по 1 тисячі в місяць, по ЗО тварин у день. Питання, так коли катастрофа — зараз чи постійно? І хто так лютує на комплексі, що активістам і не снилось?!
Тепер перейдемо до реальної катастрофи. У 2011 році комплекс введено в експлуатацію без вкладення жодної гривні в екологію! Були використані лагуни і каналізаційна насосна станція від комплексу ВРХ.
Згідно проекту реконструкції повинно бути:
1 — каналізаційних насосних станцій повинно було побудовано дві сучасних із закритою системою, але залишено стару відкритого типу.
2 — не побудовано два майданчики по 12 тисяч квадратних метрів для зберігання твердої фракції гною з дренажем. А використовують одну лагуну, що виявилось недостатньо. Гній вивозили на землі запасу селищної ради з оформленням договору оренди заднім числом.
3 — не встановлено жодного з 450 фільтрів «Біофлекс» на свинарниках для очистки повітря.
4 — на момент введення в експлуатацію не було ніякої 4‑ступеневої очистки гною, крім відстою в лагунах.
При цьому російському міліардеру було виділено з бюджету України 36 мільйонів гривень на розвиток тваринництва.
Агов, пенсіонери з дітьми та артисти зі спортсменами!!! Уже рахунок — 0:2. До викидів газу високої концентрації комплекс додав ще проблему. На землі запасу селищної ради викачано десятки тисяч тонн рідкої фракції гною.
«А куди я повинен це дівати?» — запитав «еколог» з великої букви на камеру. Можливо, ми щось не знаємо. Можливо, що в замісника екологічної комісії облради є дозвіл робити такі речі. Ці десятки тисяч тонн кожного дня рухаються в ґрунтові води. Готуйтесь біличани, бо скоро дезінфекційні засоби свинокомплексу прочистять ваші кишки, а заодно комусь і мізки! Рахуйте заробітки на свиномайдані — це відволікає від реальних проблем. А що буде з вашими дітьми і онуками? Хто зупинить місцевих гранд-екологів (великих екологів), які переймаються проблемами свиней, а не людей? Можливо, тут заробітки? Гроші на екологію суттєво зменшують прибутки.
У ставку, нижче місця викачування гною загинули раки. Весною вода зі ставка через барометричний канал буде в річці Ворскла, проблема вийде за межі селища. Так хто хоче занапастити і що? Хто не вклав кошти в екологію згідно проекту 2011 року, а зробив проект на 6 мільйонів гривень у 2016 році та вклав 5 мільйонів у 2014-му. А потрібно, згідно загальносвітовим правилам, 30 відсотків від вартості проекту. Це 55 мільйонів у 2011 році, а зараз це 150 мільйонів. Виконання екологічних заходів також поповнює бюджети.
Агов, опоненти! Здається, ви також втрачаєте і також дихаєте викидами. Боюсь, у близькому майбутньому ціна за виступи громади здасться вам замалою, у якій би формі вона не була. Підкажу: ціна повинна бути — виїзд із Біликів. Якщо менша, то співчуваю… Доведеться жити з нами в зоні екологічної катастрофи.
Ще одне питання. Самовільний захват земель селищної ради — 2,5 гектари. Без проекту виконані ґрунтові роботи з формування лагун. Викачка гною.
Версія. Очевидно, старший брат по телефонних зв’язках Москва — Бєлгород — Білики передав флюїди місцевим — «Крим наш». У єдиному пориві місцеві «буряти» вирішили: відстійник наш! Широта поглядів вражає! Співчуваємо пайовикам. Спостерігаємо.
Парадокс ситуації в тому, що активісти стоять і за тих, хто виступає за існування комплексу. Бо ми в одному човні, живемо на одній землі та п’ємо одну воду. Прохання: якщо не веслуєте, щоб випливти, то не заважайте! Наша поразка буде і вашою поразкою та бідою наступних поколінь!