Гора Калитва у Царичанському районі останнім часом є предметом гострих протистоянь між Царичанським лісництвом та громадськими активістами.
Про велику чужу пасіку на горі кілька раз писав тижневик «ЕХО». Тоді приватна фірма, яка там влаштувалася, стараннями районної влади та активістів таки покинула гору. Та на сьогодні громадські активісти знову б’ють на сполох: на Калитві, за півкілометра від межі Китайгорода і Царичанки, працівники Царичанського лісгоспу випилюють дерева. Як стверджують лісівники, відбувається планова санітарна вирубка лісу. Ділянка, так званий 31‑й квартал, як пояснили представники лісгоспу, по закону належить їм. Громадські ж активісти впевнені, що суцільна рубка акації не санітарна, а злочинна, яка відбувається незаконно.
На запитання громадських активістів щодо законності вирубки директор ДП «Дніпродзержинське лісове господарство» Іван Яловий пояснює:
— У нас усі документи в порядку. Цей 31‑й квартал, ці землі надані нам у користування в 1971 році. Є лісорубний квиток № 249, виданий Державним підприємством «Дніпродзержинське лісове господарство» строком до 31 грудня 2016 року. Також є Акт обстеження лісопатологічною службою цієї ділянки з висновком, що 4,6 гектара акації з 72‑х підлягають суцільній санітарній вирубці. Акація з коріння виросте нова. На 7‑й рік ми її прорідимо, буде молодий ліс. А заповідне урочище «Гора Калитва» знаходиться лише на землях Китайгородської сільської ради, оці ж належать Царичанській селищній раді.
З цим не згідний громадський активіст Григорій Давиденко, який обурюється:
— Виходить, частина Калитви, де йдуть вирубки, не є горою?
З його слів слідує, що лісгосп у Царичанському районі не дрімає: торік поблизу Селища в Могилеві були вирізані 5 гектарів білої акації. Цього року на Бирчиній у Китайгороді, в районі комбікормового заводу, було вирізано близько гектара акації. До речі, запланована рубка і наступного року. Директор лісгоспу Іван Яловий не приховує того, що спиляні дерева вони продають. Але все відбувається у рамках закону. Він погоджується, що суцільні санітарні вирубки покращують матеріальний стан Шульгівського, Курилівського і Царичанського лісництв, так як держава допомагає фінансово лише частково (гасіння пожеж, витрати на пальне, експлуатація тракторів тощо).
— Ми продаємо спиляну акацію по 450 гривень за куб будь-кому, — повідомляє директор. — З точки зору охорони природи все відбувається законно. Термін життя акації невеликий — кілька десятків років, а потім вона сохне.
Громадський активіст Михайло Сензюк вважає, що вирізання дерев у заповідній Калитві є умисним злодійством. Обурюється, що дії представників лісництва ніяк не фіксуються нинішньою поліцією і прокуратурою:
— Недолугий штучний поділ: заповідне урочище в Китайгороді є, а в Царичанці — нема, — стався через те, що свого часу Царичанська селищна рада, щоб мати менше клопоту, «Охоронне зобов’язання» на заповідний об’єкт не підписала. Тепер за день вивозять 4–5 «КамАЗів» деревини! До того ж, акація своїм корінням утримує геологічну пам’ятку природи в первісному вигляді, не дозволяє воді розмивати круті схили яру. Якщо ж є в наявності суха деревина, то пиляти треба її, навіщо ж знищувати усі насадження. Взагалі, суцільна санітарна вирубка лісу є доволі хитрим способом добування грошей, бо законом не оподатковується. «Апетити» лісівників з кожним разом зростають у рази.
Місцеві жителі пригадують, що заліснювала Калитву бригада жінок на чолі з бригадиром, палким патріотом свого краю Панасом Бутенком. Це вони засаджували акацією гору. А сьогодні, через багато-багато років після того, вантажівки вивозять деревину, минаючи увіковічений пам’ятник під горою з написом: «Панасу Трохимовичу Бутенку вдячні нащадки за заліснення гори Калитви».
Китайгородець, голова спілки бджолярів села, Юрій Мосійчук висловив свою точку зору:
— Ще школярем мені довелося засаджувати гору. А тепер боляче дивитись на те, як «свої» хазяйнують. Попри всі дозвільні документи, якими оперують лісівники, вважаю, що вони діють незаконно. ДП «Дніпродзержинський лісгосп» не має ні державних актів на землю, ні кадастрових номерів. Царичанський і китайгородький землевпорядники разом із Царичанським відділом Держземагенства не змогли показати на місцевості, де закінчується межа заповідника. Навіть ця обставина є підставою припинити будь-які роботи.
Громадські активісти звернулися до районної ради. Голова райради Світлана Горбачова повідомила, що для того, аби розібратися і з’ясувати правомірність і законність дій лісництва, вони направляли листи в обласну Державну екологічну інспекцію і департамент екологічної інспекції. Не дочекавшись відповіді, Світлана Андріївна поїхала в область сама. Якоїсь чіткої відповіді загалом не отримала. Єдине що, вималювалось: розібратися за законом –прерогатива поліції. Але активісти нарікають, що місцева поліція нічого не робить для того, щоб виправити ситуацію. Натомість у ході зустрічі присутні вирішили призупинити на три дні вирубку лісу до приїзду представника екологічної інспекції, щоб з’ясувати законність вирубки. Після проведеної зустрічі активісти, голова райради, представники поліції виїхали на місце, де проходять роботи. Оглянувши місцину та поспілкувавшись з представниками лісництва, сторони усно домовились про тимчасове призупинення робіт.
Свою позицію усно і письмово щодо ситуації яка виникла, висловив лісничий Царичанського лісництва Олександр Середа:
— На горі Калитва є 7,5 га лісу, який відноситься до Царичанського лісництва. Тут ростуть і дуби, і акація, і клени: це 31‑й квартал, у якому є 22 виділи. Ця земля не відноситься до заповідної зони. Заповідник — у селі Китайгород та селі Рудка. Вік стиглості акації — 30 років, потім вона починає всихати. Заводяться до 100 видів шкідників, і страждає молодий ліс, який поряд. Лісові, за якого все і сталося, вже 35 років. Я схиляю голову перед Панасом Бутенком та всіма людьми, які свого часу засаджували Калитву. Але саме 31‑й квартал насаджувало лісництво. Коли я пояснюю активістам, що вирубується маленький шматок 4,6 гектара, який повністю, на 100 % сухий, вони мені говорять: а може воно відійде? Люди добрі, мертві бджоли не гудуть, а суха акація меду не дає. Сухе дерево треба прибирати, тому комісія однозначно вирішила провести заходи з формування та оздоровлення лісу. Хто користується інтернетом (сторінка ЦОС), зверніть увагу, як активіст мені доводить, що акації на горі в нас немає, а є тутові насадження — а що це таке, і сам не знає. Поясню всім, що це шовковиця, які лісництво ніколи не вирощувало. Від колишнього бітумного заводу тягнеться шовковиця аж до межі з Китайгородською сільрадою, це земля Царичанської селищної ради. Люди добрі, ми ліси вирощуємо, а не знищуємо, не заважайте нам працювати! Ще раз наголошую, що смужка від колишнього бітумного — не заповідник, а 31‑й квартал, який є державною землею Дніпродзержинського лісгоспу. Тільки там і ведуться роботи. На них є всі дозволи. Пакет дозвільних документів наданий і в райдержадміністрацію, і в районну раду, і в поліцію та прокуратуру.
24 жовтня у кабінеті голови районної ради Світлани Горбачової відбулися бурхливі дебати. У них взяли участь голова райдержадміністрації Сергій Турський, голова райради Світлана Горбачова, громадські активісти Олег Чорнобривець, Віктор Білик, Григорій Давиденко, Михайло Сензюк, Юрій Мосійчук, начальник відділу Державної екологічної інспекції Василь Федоренко і дирекція лісгоспу. Лісівники надали купу дозвільних документів, що підтверджують законну санітарну вирубку акацій, серед яких значились і карта земельного відділу, і витяг з проекту землеустрою, і викопіювання 1989 року, і копії документів, підписаних райдержадміністрацією того часу тощо. Згідно документів, виявилось, що до створення заповідного урочища у 1982 році 71 гектар лісу на Калитві належав лісництву. Ці землі не увійшли до заповідника.
Як аргумент на користь громади, присутніми був розглянутий «Акт 20 серпня 2016 року», котрий склали доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидат біологічних наук Вадим Манюк та головний редактор еколого-краєзнавчого часопису «Свята справа» Петро Чегорка. Фахівці разом з представником Китайгородської громади Григорієм Давиденком, оглянувши гору Калитву в районі 31‑го кварталу, встановили, що візуально слідів грибкових захворювань акації не виявлено і що деяка частина дерев акації на зазначеній ділянці засохла, є суховершинні дерева. Головний висновок: насадження цієї ділянки санітарної рубки не потребують. Ще один важливий факт наводить на думку про халатність тодішніх посадовців і вплинув негативно на справу сьогодні. А саме: ветерани земельного відділу стверджують, що у документах раніше Калитва була зафарбована зеленим кольором як суцільна заповідна зона. А на «Карті-схемі заповідного об’єкту «Гора Калитва», виготовленій у 2000 році районним відділом земельних ресурсів, царичанські землі не визначені як заповідні лише тільки через те, що селищна рада не поставила підпису щодо охорони Калитви. Про це раніше говорив і Михайло Сензюк. Громадські активісти впевнені, що вся Калитва, як із царичанського, так і з китайгородського боків, має увійти до складу земель Національного природного парку «Орільський». Про це говорила на першій нараді з активістами і голова райради Світлана Горбачова. Вона повідомила, що на черговій сесії обласної ради, розглядатиметься пакет документів з Юр’ївського району, після схвалення якого буде узаконений Національний природний парк «Орільський» на їхніх територіальних землях. А на наступній сесії облради розглядатимуть матеріали Царичанського району в контексті Орільського Національного парку. У разі позитивного вирішення, лісові масиви гори Калитва автоматично стануть лісами першої групи. А це означає, що законом буде дозволено здійснювати тільки рубки догляду. З огляду на це виникає питання: чи не тому працівники лісництва спішать здійснити «санітарну» вирубку лісу? І чому вони активізували свої дії саме в осінньо-зимовий період?
Після закінчення півторагодинної розмови Василь Федоренко, начальник відділу екологічної інспекції, все ж таки резюмував, що «Дніпродзержинський лісгосп» на своїй території 31‑го кварталу санітарну вирубку лісу здійснює законно. Тобто, дії лісництва відбуваються згідно закону і немає підстав перешкоджати його роботі.
Керівництво лісгоспу запевнило, що наступного року очисні вирубки не плануються.
А позиція громадських активістів незмінна: заповідне урочище «Гора Калитва» має бути на всій своїй площі. Тому вони будуть звертатися з листами до Генпрокуратури України, Верховної ради та інших владних інституцій. Отож питання про те, що чекає заповідну гору Калитва у майбутньому, залишається відкритим.
