28 жовтня для України — пам’ятний день, адже цього дня, 72 роки тому, вся Україна звільнилася від гітлерівських окупантів.
Громадськість Царичанського району зібралася на урочисто-траурний мітинг. Присутні вшанували пам’ять загиблих на фронтах Другої Світової війни і сучасної гібридної війни на Донбасі хвилиною мовчання. Далі учасники мітингу разом з представниками районної влади поклали квіти до меморіалу Слави.
У Другій Світовій війні воювало понад 7 мільйонів українців. Статистика свідчить, що кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтами та арміями, було чимало українців.
На Приоріллі народились 4 Герої Радянського Союзу: Ілля Минович Шишкань, Михайло Овер’янович Панікаха, Михайло Ілліч Вороний (Воронін), Дмитро Павлович Назаренко. Кривоніс Федір Андрійович — Повний кавалер ордена Слави.
Багато наших земляків полягли в одній із наймасштабніших битв того часу — битві за Дніпро.Микола Васильович Моня з Могилева — безпосередній учасник цієї кривавої битви. Він народився у 1924 році. А на той час Моня був ще зовсім молодим хлопцем. Не зважаючи на поважний вік, ветеран пам’ятає усі подробиці війни. Він пригадує:
— Таке не забувається. Форсування Дніпра проходило у 1943 році у надлюдських кровопролитних і жорстоких умовах. Вся річка була червоною від крові і всіяна трупами. Старі й молоді, добровольці й мобілізовані військкоматами, штрафники і гвардійці, росіяни і неросіяни, які переправлялися через Дніпро, кричали одне: «Мамо! Боженько! Боже! Караул! Допоможіть!..» На моїй дільниці першими пішли форсувати річку бійці Царичанського району з сіл Китайгорода, Могилева, Ляшківки, Бабайківки, Прядівки. Вони під шаленим обстрілом брели до правого берега Дніпра.
Микола Моня за проявлену мужність був нагороджений медаллю «За відвагу».
Ця війна назавжди залишиться великим уроком людської мужності. Ми повинні про це пам’ятати.
