Мешканець Лелюхівки не зміг переоформити у МРЕВ машину, тому що її перший власник помер. Утім, як з’ясувалося, «помер» чоловік лише у віртуальній базі даних. Тепер потрібно вирішити непросту задачу: як «оживити» живу людину?
«Померлий» власник оживає
Чотири роки тому мешканець Лелюхівки В’ячеслав Суботін вирішив придбати автомобіль. І купив «Жигулі» у жителя Лівенського Дениса Барановського. Той не був першим власником машини і мав генеральну довіреність від її попереднього господаря — Володимира Кравченка із Селещини Машівського району. Термін дії довіреності закінчувався 9‑го листопада цього року. До її закінчення В’ячеслав Суботін планував переоформити автомобіль на свого сина. 2‑го листопада він забрав Барановського у Лівенському і разом із ним поїхав до Кобеляцького МРЕВ. На переоформлення документів пішло півдоби. Суботін заплатив 300 гривень нотаріусу, 250 гривень — за експертизу авто і 450 гривень — за купівлю/продаж. І коли до переоформлення авто залишився останній крок — почалася справжня містика.
У МРЕВ зайшли до комп’ютерної програми, пошукали у базі даних, а потім із прикрістю повідомили, що власник авто (тобто житель Селещини Володимир Кравченко) помер два роки тому. Тому за його довіреністю переоформити автомобіль уже не вийде. Засмучений В’ячеслав Суботін поїхав додому. Але по дорозі вирішив спробувати-таки додзвонитися до першого власника автомобіля, бо син сказав, що нещодавно нібито бачив його живим. Потім відбувся діалог приблизно наступного змісту.
— Алло, це Володимир Кравченко?
— Так.
—??! А хіба ви не померли?
— Ні, я живий.
Насправді ніякого чудодійного воскресіння не відбулося. Володимир Кравченко і не помирав. Принаймні, у реальності. А от у комп’ютерну програму (сталося це дійсно 2014‑го у Кременчуці — Авт.) помилково внесли його дані як померлої людини. І у віртуальній базі даних через цю помилку його прізвище світилося червоним — у числі померлих.
Суботін, зрозумівши, що сталася помилка, спробував «воскресити» першого власника. Утім, це виявилося непростою справою. У паспортному столі Селещини у розмові з представником МРЕВ підтвердили, що Кравченко дійсно живий. Проте видати на підтвердження цього якоїсь довідки вони не можуть.
— Нам сказали: їдьте, беріть господаря і везіть у МРЕВ і показуйте, що він живий, — розповідає Суботін далі. — Проте зробити цього не вийшло. По-перше, Кравченко сказав, що їхати до Кобеляк він не має ні часу, ні бажання. А по-друге, знайомі у правоохоронних органах підказали: навіть якщо привезете його у МРЕВ, усе одно не «оживите».
Тобто, навіть якби до МРЕВ приїхав живий-здоровий Кравченко, машину однак не переоформили б. Адже у базі даних чоловік продовжував перебувати померлим.
У списку мертвих
Самого Володимира Кравченка перебування у списку померлих, схоже, не надто турбувало. Чоловік пояснив, що не збирається їхати хтозна-куди у Кременчук, щоб підтвердити, що він «живий». Суботін спробував вирішити незвичайну проблему, подзвонивши на кілька «гарячих ліній». Проте — безуспішно. Скрізь вислуховували, розуміюче говорили, що ситуація абсурдна, проте допомогти не могли.
— Найбільш оригінальною була порада подати до суду. Він у вас по якійсь причині «вмер», а я тепер маю подавати до суду, щоб це спростувати?! — обурюється Суботін.
450 гривень за купівлю-продаж йому повернули. А от кошти на нотаріуса, експертизу, привезення-відвезення із Лівенського до Бутенок Барановського він, виходить, витратив даремно.
— За тиждень до 9‑го листопада «оживити» Кравченка не вдалося. Тепер переоформити машину можна буде із самим першим власником. Але він їхати до Кременчука, щоб «ожити» у базі, не хоче. Машина поки що стоїть. Не знаю, що робитиму далі.
«Оживляє» той, хто «умертвив»
У Кобеляцькому МРЕВ пояснюють, що випадок із Володимиром Кравченком — це прецедент у їхній роботі. Раніше такого не траплялося.
— Дійсно, виключити цього чоловіка з бази даних може лише той, хто його туди вніс, — підтверджує слова Суботіна начальник МРЕВ Сергій Гудзь.
Чим закінчиться історія з «померлим» і ще не «воскреслим» власником — ми повідомимо в одному з наступних номерів тижневика.
