Працівники «ЕХО» спробували вияснити хто ці люди, які живуть на вулицях Кобеляк, а також дізнатися як на це реагують представники влади. І ось що з цього вийшло...
Якщо у таких містах як Полтава і Кременчук, не говорячи про мегаполіси, до бомжів на вулицях давно звикли, то кобелячан безхатьки дивують, лякають, обурюють і викликають співчуття.
Жителі райцентру і гості Кобеляк у поточному році помітили, що в райцентрі з’явилися люди, які у буквальному сенсі цього виразу живуть на вулицях. І це не залежить від пори року та погодніх умов. Спочатку, у літню пору, з’явився чоловік, якого досить довго сприймали за ветерана АТО, інваліда, котрий втратив у зоні бойових дій ноги. «Ветеран» відзначався тим, що, зловживаючи алкоголем, частенько напивався до нестями і розкидав по тротуарах свої протези, лякаючи дітей. Дорослих «атошник» шокував тим, що справляв свої природні потреби, тобто, ходив у туалет, прямо посеред вулиці, нічого і нікого не соромлячись.
Дещо пізніше, уже восени, кобелячани помітили дідуся з візочком. Той чоловік у пияцтві помічений не був. Усі перехожі, котрі з ним пробували спілкуватися, відзначали, що незнайомий чолов’яга не має шкідливих звичок. Натомість він дуже ерудований, а візок, який чоловік за собою тягає, в основному заповнений книгами. Під час розмов із випадковими перехожими та представниками влади чоловік про себе розповідав мало. Паспорт він показав лише поліцейським. Усім іншим говорив:
— А для вас я — Агафон.
А ще повідомляв, що родом із Сумської області, там має квартиру. Та повертатись до рідної домівки не збирається, тому що:
— Там зі мною буде те, що з Гонгадзе.
Коли знімальна група «ЕХО» розпочала відеозйомку, то «Агафон» відреагував миттєво і дуже різко. Він спробував розбити відеокамери і погрожував зателефонувати в поліцію. Чоловік заявив, що фото і відеозйомка порушує його права.
Ми звернулися із запитанням про ситуацію з бомжами на вулицях Кобеляк до представників влади.
Андрій Федоренко, начальник патрульної поліції Кобеляцького ВП:
— Особи і першого, і другого чоловіків нами давно встановлені. Той, котрий інвалід без ніг, є місцевим жителем. Ні в якому АТО він ніколи не був. Наші співробітники кілька разів доставляли того чоловіка в лікарню у стані алкогольного сп’яніння. Додому, тобто, у квартиру, де він прописаний, його не пускають.
Чоловік із візком дійсно є уродженцем Сумської області. Паспорт у нього є, у криміналі не замішаний. Каже, що 18 років отак мандрує Україною. Оскільки ніяких протиправних дій чоловік не вчиняє, то у поліції до нього питань немає. А заборонити йому жити на вулиці ми не можемо.
Жанна Шевцова, перший заступник голови РДА:
— У нас в районі є спеціальний оперативний штаб, що опікується людьми, які потрапили у екстремальні ситуації. Я його очолюю. І я особисто, і працівники всіх без виключення соціальних служб пробували надати допомогу і місцевому бездомному, назвемо його Сергієм, і чоловіку, який прийшов до нас із Сумської області. Першого із них возили і в Полтаву, і у Коваленківку, тижнями він перебував у нашій лікарні. Зараз вдалося знайти кошти і відвезти його на лікування у один із закритих спеціалізованих закладів. Щодо другого чоловіка, то він категорично відмовляється від будь-якої допомоги. Каже, що у нього немає у цьому потреби і йому подобається так жити. Та він попереджений, що у Кобеляках є пункти обігріву, куди він може звернутися. Під час так званого соціального патрулювання до нього підходять, із ним спілкуються, питають про потреби. Але насильно кудись когось везти, кудись поміщати ми не маємо права.
Так, більшості жителів району важко зрозуміти, як людині може подобатися жити на вулиці в мороз. Але такі люди є, були і будуть. Про це просто потрібно знати. Та це не означає, що, побачивши їх у скруті, непотрібно хоча б запропонувати свою допомогу.
