Через кілька днів мешканці Царичанки вибиратимуть голову і депутатів новоствореної об’єднаної громади. У більш чи менш віддаленій перспективі щось подібне очікує жителів Кобеляк і Нових Санжар.
В Україні проходить адміністративно- територіальна реформа. Проходить, як і все у нас, — через пень-колоду. Можливо, саме з цієї причини в Україні поки що дуже мало громад об’єдналися. Так у Кобеляцькому та Новосанжарському районах на сьогодні не зафіксовано жодного випадку об’єднання громад. Більше того, фактично не було спроб його реально провести. І малоймовірно, що до кінця цього року в цих двох районах створять хоча б одну нову об’єднану громаду. У сусідньому Царичанському районі Дніпропетровської області ситуація дещо інша. Там ще рік тому виникли дві об’єднані громади — Ляшківська і Могилівська. Про їх будні ми кілька разів писали. Потрібно відзначити, що розвиток Ляшківської громади приємно вражає, а її бюджету можуть позаздрити і Царичанка, і Кобеляки з Новими Санжарами.
Напротязі цього року ударними темпами триває створення великої об’єднаної Царичанської громади. Власне вона практично вже створена. Залишається провести вибори голови та депутатів нової громади. Напевне, такі рекордні темпи можна пояснити специфікою роботи органів місцевого самоврядування саме у Дніпропетровській області. Тут багато залежить від вказівок «із города». Вирішило керівництво області прискорити процес обєднання громад — і він прискорився. У сусідній Полтавщині таке практично неможливо. Там ще живі традиції козацької анархії, коли у кожному районі по десятку своїх гетьманів, які не надто поспішають виконувати вказівки з області, надто, коли вони суперечать їх інтересам. А в результаті об’єднання неминуче втратять роботу чи понизяться в статусі декілька чиновників районного рівня та сільських голів.
Що краще — дніпропетровська виконавча дисципліна чи полтавська вольниця, дізнаємось лише протягом кількох найближчих років. А доки на Полтавщині чекають, на Дніпропетровщині вже обирають. У Царичанці вибори відбудуться 18 грудня 2016 року.
Днями ми побували в селищі і поспілкувалися з його жителями на тему майбутніх виборів. Опитали тридцять респондентів. Як виявилося, майже половина з них, вісім чоловік, нічого не знали про вибори. Усі інші чули про те, що потрібно буде вибирати нового голову та депутатів. З них лише три чоловіки заявили, що знають прізвища кандидатів на посаду голови і навіть визначилися з тим, за кого віддадуть свій голос. Усі інші зізналися, що абсолютно не орієнтуються у тому, хто і на яку посаду буде претендувати у новій громаді. І, можливо, визначатимуться в останній момент. Хоча стверджували, що на вибори обов’язково підуть. Так що кандидатам доведеться докласти чимало зусиль для того, щоб виборці хоча б дізналися про їх існування. Безумовно, в такій ситуації більш виграшні позиції мають уже засвічені місцеві політики, такі як голова РДА Сергій Турський та селищний голова Геннадій Сумський. Не можна не згадати і про підприємця Анатолія Кучугурного, який нещодавно був конкурентом Сумському на виборах селищного голови. І діючий керівник виграв вибори далеко не з явною перевагою. Усім іншим, Сергію Волоку, Михайлу та Олені Рибалко доведеться добряче потрудитися, щоб виборці хоча б дізналися про них.
А жителям Кобеляк та Нових Санжар, у тому числі і діючим чиновникам, не зайвим буде поспостерігати за перипетіями виборчих перегонів у Царичанці. Адже, рано чи пізно, змагатися за право очолити об’єднані громади доведеться і їм. Напевне, вони й самі не сумніваються у тому, що за добровільним етапом об’єднання громад настане примусовий, коли виконавча влада вже не питатиме, хто з ким хоче сусідити і дружити. Хоча, зважаючи на темпи проведення та якість «рехворм» в українському варіанті, цей етап може наступити через роки, а то й десятиліття.
Ще дивіться відео про вибори у Царичанському районі
