Овочева політика

Ось вже кілька місяців поспіль, та яких там місяців, — років, доводиться спостерігати за політикою в одній унікальній країні. Її населення із мазохістським завзяттям і мічурінською наполегливістю намагається визначити, що солодше — хрін чи редька. Одні кричать: «Наш Хрін найкращий, він найтовщий і найтвердіший!» Інші заходяться: «Наша Редька найдовша і найгнучкіша!» При цьому населення чомусь вперто відмовляється визнавати, що найсолодшим є таки цукор. Отой, що по 10 умовних одиниць за кілограм. Між іншим, і Хрін, і Редька, у свій час доклали чимало зусиль, щоб того цукру в країні не було, щоб селяни буряк не сіяли. Бо з селян вони «відкату», тобто хабаря, не візьмуть. А бізнесмен, який завезе сирець із тростини «відката» дасть. От і маємо нині цукор по 10 і перше імпортоване сало. Дожилась країна — сало завозить.
Та населення, назвемо його «хухри» або «мухри» на те не зважає. «Хухри» вперто сушать голову над одвічним хухрянським питанням: «Чим Хрін від Редько солодший.» Як на мою думку, то нічим. Чомусь мене особисто абсолютно не збуджує думка ні про товстий Хрін, ні про довгу Редьку. Знаю одне — в будь-якому разі хухрів добряче відхрінячать. Як вони самі кажуть: «По самі помідори». І чи Хрін це буде, чи Редька, однаково малоприємно і неестетично.
Дивна та країна. Вийдеш на вулицю, глянеш — ніби ж люди навкруги. Поспілкуєшся — розумні ж, щось думають, планують, правильні речі говорять. А як доходить до виборів, різко розділяються на хухрів і мухрів і, з наполегливістю зомбі голосують за гірку Редьку і пекучий Хрін. Чи їм повилазило, чи пороблено, чи в чай замість цукру зілля якогось насипали? Ще й кричать: «Якщо не голосуєш за нашого Хрєна чи нашу Редьку, то ти нічого не розумієш, ллєш воду на ворожий млин!» А може все навпаки, шановні хухри-мухри? Може то ви ллєте воду на чужого, може й іноземного млина. А вибирати таки потрібно людей таких, як ви самі — добрих і щирих, розумних і далекоглядних. Якщо ж вибирати і їсти лише вищеназвані овочі, то так недовго й до виразки шлунку дожитися, а потім і взагалі — гигнути.
Що ж робити? А що робити? Саджати побільше картоплі на городах. Та й капуста не завадить, можна й бурячку цукрового посіяти. Бо ні Хріном, ні Редькою не наїстеся, ой, не наїстеся.
А, ледве не забув. Почали недавно говорити хухри, що у них вибір з’явився. Нібито на овочево‑політичному горизонті замаячив новий перець, молдавський. Та якби він не пекучим виявився.

Логін:
Пароль:
запам'ятати