25‑го грудня в центрі Нових Санжар журналісти тижневика «ЕХО» проводять опитування. Цікавляться, як мешканці селища оцінюють дворічну роботу народного депутата Андрія Реки в українському парламенті. У підсумку з’ясовують, що більшість новосанжарців за роботою нардепа у Верховній Раді не стежать.
Респондентам задавали два запитання: «Як оцінюєте роботу народного депутата Андрія Реки в українському парламенті?» та «Яке питання ви б задали нашому народному депутату?».
«Скільки не бачив по телевізору — він там мобільником грається!»
Вадим Іванович:
— Як оцінюю? Скільки я його не бачив по телевізору — він там мобільником грається. Ото, по-моєму, і вся його робота. Питання до нардепа? У принципі, він не може нічого зробити. Я б запитав про корупцію. Я не заробив мільйона — у мене пенсія 1107 гривень, ото так зводжу кінці з кінцями.
Анжела Григорівна:
— Я рідко тут буваю, але змін ніяких не побачила. Спитала б його, чому розвалилося газове, його віддали з району, чому далі валиться район, усі підприємства кудись уходять, а ми лишаємося ні з чим.
Юлія Солодка:
— Я б хотіла дізнатися, якими коштами і чим саме він, як народний депутат, як людина, яка представляє наш район, допоміг українській армії?
Ганна Григорівна:
— Абсолютно незадоволена роботою всієї Верховної Ради і Андрія Реки також. Я до нього не зверталася за два роки, бо це воно безполєзно, я так думаю. Що б спитала? Коли стане не їм добре жити, а людім хоч трохи легше?
Зінаїда Татарин:
— Я не побачила чого-небудь луччого. Задавати питання немає бажання. Я зверталася до його прийомної. Сказали — нема, і не приходьте, і не буде!
Громадянка не назвалася:
— Я не дуже слідкую за його діяльністю. Не пам’ятаю, чи голосувала за нього. Не знаю, що б я його запитала.
Тамара Сергіївна:
— Аж нічого він не зробив. Сказала б, щоб він більше уваги приділяв санжарцям, не придумував те, шо не слід, а людім, ті що у Санжарах!
Наталія Пушай:
— Оцінюю добре. Селище наше він привів у порядок. Я думаю, він бореться за наші Санжари і за наш народ тоже буде боротися. Не раз зверталася до нього — ніколи не відказував. Питань до нього немає. Усе вирішую під час особистих зустрічей.
Ярослава:
— Я не знаю, яка у нього діяльність! Ми за Верховну Раду не знаємо, а тут він був молодець. Запитала б його, коли дороги зроблять? Як дітей у школу возити? Бо кажуть, що автобус не возитиме дітей із нашої Клюсівки у Дубину.
Юля:
— Якого іменно депутата? Він у нас один? Задоволені. Спитала б, коли буде асфальт хороший у Санжарах?
Не назвалася:
— Я — ні! Я у політику ні! — тікає.
Віктор Семенович:
— Не знаю як він представляє, я за все время двічі його бачив по телевізору! Я аж зрадів, глянув — свій чоловік там, бодро ішов по калідору! Питань би возникло дуже багато. Одне — пенсії маленько подобавляють, а ціни ростуть! І мене ще цікавить: урожаї такі сильні, а хліб усе дорожча і дорожча. Батон українського був 2,80, а зараз 9 карбованців. Ще передає по радіо, що ми пошти весь рік пользуємось своїм газом, а де ж ті гроші дівають, бо ціни ж не зменшують на газ? Мені тисячу рублів віддай, а чотириста на лікарство лишається, а на хліб, а хочеться і до хліба що-небудь.
«Река — це єдиний хазяїн!»
Катерина Пилипівна:
— Щоб сказати плохо — не плохо. Щоб сказати дуже хорошо — тоже ні, бо я у політику дуже не вникаю. Питання? Все одно він нічого не рішить — хоч задавай питання, хоч не задавай. Кажда влада приходе, будто би щось обіцяють, але трудно судити — чи вони не можуть зробити, чи воно не робиться. Одна людина політику не зробить. Як їх сидить там двісті з лишнім чоловік, то Андрій Олександрович один, хоч як він буде старатися для нас, не зробить. Я думаю, що він старається, тільки не знаю, в яку сторону старається.
Не назвалася:
— Якого депутата? В мене нема депутата! Я не знаю — хто депутат, я такого не обирала. Не знімайте! Я не інтересуюся ним!
Не називається:
— Не знаю, хлопці, що його спитати: кожен у свій карман! Шо він допоможе? Для себе — да! Мені однаково, шо він є, шо нема, він нічого не робить для нас, підприємців!
Юрій Сливка:
— Ето хто? Андрій Олександрович? Не готовий оцінювати його діяльність. Конкретно я б спитав, що зробив для Нових Санжар та Новосанжарського району на цій посаді?
Олександр Олександрович:
— Чому тільки для другої групи підприємців зменшили податки?
Наталія Іванівна:
— Я можу сказати, що Река — це єдиний хазяїн, який був на землі. Він багато построїв: басейни (має на увазі фонтанчики — Авт.), стадіон, на горі альтанку, вообще він така людина людська, доброзичливий, требоватєльний, кругом мусорки, лавочки, світильники. Коли він був, він багато зробив! За Верховну Раду я нічого не можу сказати. Питань багато — це подорожання, це ліки у аптеці. Я так гадаю, він знає проблеми людей, він серед нас!
«Вони не бачать — який це нещасний народ!»
Галина Валентинівна:
— Так а там є за чим стежити? Я на бачу його роботи, може я не тоді включаю телевізор, коли він виступає. Перше питання — про зарплату депутата! Вони собі підіймають, а пенсіонери не можуть анальгіну купити!
Сергій Анатолійович:
— Я політикою не інтересуюся. Я його і так питаю, коли бачу!
Галина Степанівна:
— Чого він не проведе зустріч із людьми? Йому треба пояснювати людям усе, що ми бачимо по телевізору. За цей період можна було організувати таку зустріч. Пояснити про ту ж адміністративно-територіальну реформу. По Верховній Раді — були б результати діяльності, якби у них була політична відповідальність!
Любов Григорівна:
— Я не бачила, щоб він щось таке зробив. Запитала б, чому у Санжарах не відкриваються робочі місця, а закриваються?! Все, що можна, вже позакривали.
Володимир Миколайович:
— Я вважаю — дуже харашо. Гляньте на ці клумби, далеко не треба ходити — рози, яка красота! Він і там на своєму місці. Він — людина діла. Не буду нічого питати, головне — щоб був мир!
Не назвалася:
— Я не скажу вам нічого про роботу. Спитала б про життя наше, про недостачі оці.
Михайло Миколайович:
— В принципі, оцінюю позитивно. Особливих питань немає.
Тамара Миколаївна:
— Я не знаю, як оцінювать Андрія Олександровича — я оцінюю вобщему. Це кошмар. Якби вони побули на нашому місці, подивились на оцих нещасних людей, які беруть одну гомілочку або крильце на всю сім’ю. Якби вам дали тисячу і ви пожили так, як живуть оці люди! Вони не бачать, який це нещасний народ, як вони приходять — заплатило 700–800, на лікарство потратило і каже: «В мене немає нічого, нема за що жити!» Хотілося б запитати депутата, коли зроблять хоч дороги?
Надія Миколаївна:
— Я задовільно оцінюю роботу депутата. Запитала б — коли ми будемо краще жити?
Із двогодинного спілкування з новосанжарцями журналісти зробили висновок, що у Нових Санжарах досі ностальгують за Андрієм Рекою як селищним головою, мало цікавляться його роботою у Верховній Раді та чекають підвищення рівня життя.
