Шахрайство із банківськими картками, із яких у надто довірливих громадян постійно крадуть гроші, уже стало звичним явищем в Україні. Не дивлячись на постійні попередження і застереження з боку самих банківських працівників та правоохоронців, люди фактично самі віддають шахраям свої гроші. Цим вирішив скористатися і один із жителів Кобеляк. Та попався і зараз чекає вироку суду.
Жив‑був у Кобеляках зовсім молодий хлопець на ім’я Діма. Прізвище молодика ми поки що не називаємо, адже кримінальна справа по ньому перебуває на розгляді в Апеляційному суді. У 2016 році Дмитрові було всього-на-всього 22 роки. Та, не дивлячись на зовсім юний вік, чоловік уже мав проблеми із законом. Він був засуджений за дезертирство з армії. Але, говорячи казенною мовою, на шлях виправлення не став.
Тяжко працювати, заробляючи собі на хліб і виправляючи карму, наш Дмитрик не бажав. Не було у нього і якихось особливих підприємницьких здібностей, щоб відкрити власний прибутковий бізнес. А жити ж за щось було потрібно. Тим більше, що полюбляв Дмитрик, більш відомий у кримінальних колах та серед правоохоронців під ніком Михась, грати у різні азартні ігри. Усе, певно, думав, що заробить на цьому. Розбагатіти ніяк не вдавалося. А потреба в грошах не щезала.
І от, певно, будучи від природи дитиною досить спостережливою, Дмитро скумекав, що поряд із ним живуть чимало людей, яких у злочинному світі називають «лохами», тобто, тими, у кого з легкістю можна виманити і присвоїти гроші. І почав хлопець це робити. Ніякої геніальної шахрайської схеми Михась не придумував. Він просто просив у своїх близьких знайомих їх банківські картки. При цьому казав:
— Та я свою картку загубив, а мені батько зі Львова должен гроші перечислити. Дайте мені картку свою і скажіть пін-код. Я гроші получу і картку вам віддам.
І, не дивлячись на те, що і в банку, і в газетах, і по телевізору попереджають, що пін-код не можна нікому розголошувати, «лохи» картки давали і дані з них повідомляли. А далі Дмитрик просто знімав їх гроші. Або, маючи дані про власника, активовував їх кредитні картки, переводив на номер свого мобільного і теж викрадав гроші. Кошти юний шахрай переводив на електронний гаманець і грав на них у «Парі Матч». А одного разу навіть тупо вкрав у знайомого його мобільний.
Так Дмитрик «жирував» протягом літа 2016 року. Аж доки на нього не написали заяву в поліцію. Йому оголосили підозру. Тоді Дмитро «став на лижі», простіше кажучи, втік у місто-герой Київ. Та у грудні його затримали патрульні поліцейські, пробили по базі даних і дізналися, що хлопчина перебуває у розшуку за шахрайство.
Зараз Дмитро очікує на рішення Апеляційного суду. Швидше за все, він отримає реальний термін і сяде за грати. Та це не означає, що у нього не знайдуться послідовники і не продовжать обкрадати «лохів». Нижче — чергова порція елементарних порад для тих, хто таки не хоче стати жертвою.
— Нікому і ні за яких обставин не повідомляйте пін-код своєї картки і не розголошуйте її номер. Гроші можна буде у вас вкрасти і не знаючи пін-коду, за кількома цифрами із номера вашої картки.
— Якщо ви втратили картку чи запідозрили, що із неї можуть зняти гроші, терміново її блокуйте. Для цього дзвоніть на безкоштовний номер 3700 (ПриватБанк) і виконайте нехитру процедуру. На платіжних засобах інших банків номери спеціальних телефонів пишуть на картках.
Є й інші види шахрайства, за допомогою яких у вас можуть видурити гроші.
— Не робіть передоплату в інтернет-магазини чи приватним особам, якщо не впевнені у їх репутації. Краще отримати товар і заплатити за нього по факту. Ви переплатите кілька десятків, можливо, сотень гривень, але будете убезпечені від обману.
— Вам можуть серед ночі подзвонити і повідомити, що ваш син, брат, чоловік, донька чи сестра потрапили у біду. Найчастіше кажуть, що їх затримали поліцейські за якийсь злочин. Щоб допомогти родичеві, необхідно терміново перерахувати гроші на вказаний рахунок.
У таких випадках людина, якій телефонують, практично завжди втрачає здатність адекватно оцінювати ситуацію і приймати зважене рішення. Поліцейські розповідають, що жертвами таких шахраїв ставали навіть їх батьки.
Порада. Не приймайте рішення самостійно. Подзвоніть або в поліцію на номер 102, або хоча б друзям чи знайомим. Нехай це буде і ніч, друзі зрозуміють. Вони у таких випадках, на відміну від вас, не перебувають у стресовій ситуації (не їх же сина чи брата затримали), а тому можуть мислити адекватно. Вони й відмовлять вас від необдуманого вчинку. До речі, такі випадки вже були і ми про них писали. Люди допомагали друзям зберегти гроші елементарними порадами.
