20‑го січня у «білому домі» збирають представників бюджетних установ, щоб розповісти їм про об’єднання української держави сто років тому.
Велика зала засідань переповнена. Працівники установ та організацій Нових Санжар прийшли з захопленням послухати виступи і промови, присвячені Дню соборності України. Або, що також можливо, їх попрохали прийти і виділити годину свого робочого часу просвітництву та екскурсу в українську історію.
Веде захід бібліотекар Новосанжарської центральної районної бібліотеки Тамара Паттієва. Розповідає про події в Україні майже сторічної давнини. Тоді, у січні 1919‑го, відбулося історичне об’єднання двох частин України — ЗУНР та УНР. Проте незалежна держава не змогла проіснувати довго і після кількох років війни була захоплена більшовицькою Росією.
Через сто років сценарій повторився майже один в один. Щойно Україна спробувала отримати не лише номінальну, а реальну політичну та економічну незалежність від Росії, як східний сусід розв’язав із Україною війну. Мета її, як і сто років тому, лишилася незмінною: розкол та знищення української держави як самостійної.
Тоді війна закінчилася поразкою України і зникненням самостійної держави на сімдесят років. У новітній історії Україна втратила Крим та три роки воює за повернення Донбасу.
Історичний екскурс вийшов дійсно корисним. Принаймні, голова РДА Сергій Бульбаха, виступаючи перед присутніми, зізнався, що багато фактів почув уперше.
— Тепер для мене багато стає зрозумілим. Незалежній українській державі — не двадцять п’ять, а сто років. Тільки тоді ми програли війну і втратили державу, тепер маємо перемогти і зберегти її. Але Україна зможе розвиватися лише тоді, коли кожен із нас пам’ятатиме про свій обов’язок перед країною.
Голова районної ради Геннадій Супрун закликав у День соборності, який Україна відзначає 22‑го січня, згадати живий ланцюг єднання, який з’єднав Львів і Київ у 1990‑му році. Тоді близько мільйона українців, взялись за руки (за різними даними, у тій акції взяли участь від 450 тисяч до 3 мільйонів чоловік — Авт.). Зі слів голови ради, таке ж єднання потрібне українцям сьогодні, щоб зберегти соборність України.
Після виступів у залі прозвучали Державний Гімн України та духовний гімн «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни».
