Тільки при нарахуванні страхувальником зарплати, не менше мінімальної, застрахованій особі страховий стаж зараховується в повному обсязі.
Кобеляцьке об’єднане управління Пенсійного фонду нагадує, Законом України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов‘язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески (ЄСВ) в сумі не менше, ніж мінімальний. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено внески, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ (22 відсотки).
Різниця між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої за звітний місяць не може бути розглянута як дохід фізичної особи (працівника), оскільки така різниця не є виплатою за виконану роботу. Тому якщо працівнику нарахована заробітна плата менше законодавчо встановленого мінімального рівня, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно нарахованій заробітній платі.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конвертах» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати єдиного соціального внеску), то періоди, за які не сплачені внески, «випадають» із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою та офіційно не працевлаштовують. У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, із яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до соціальних фондів.
Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому.
Отож, своєчасна й повна сплата єдиного соціального внеску, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів — це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.
