Це гасло Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. Уся світова спільнота цей день відзначає 24 березня.
Ця хвороба відома з давніх часів і є важливою соціальною та медичною проблемою. Туберкульоз входить до п’ятірки найбільш небезпечних захворювань людства. Хвороба щорічно вражає 8 мільйонів людей, а помирає від неї — 3 мільйони. В Україні кожного року реєструється близько 30 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз. Сьогодні ця хвороба цілком виліковна. ВООЗ закликає усі уряди, місцеві спільноти, громадянське суспільство об’єднатися, аби ліквідувати хворобу.
З бесіди з лікарем-фтизіатром КЗ «Царичанська ЦРЛ ДОР» Олександром Бондаренком стало відомо, що у 2016 році на території Царичанського району було 11 випадків уперше зареєстрованого захворювання на туберкульоз легень. Серед них — дві дитини до 6 років. У 2015 році було 25 випадків. На початок 2017 року в Царичанському районі на диспансерному обліку перебуває 95 осіб, в тому числі — 35 хворих на активні форми туберкульозу. У 2017 році при профобстеженнях було виявлено двох громадян з підозрою на захворювання. На сьогодні вони проходять дообстеження.
Зменшення кількості випадків захворювання на туберкульоз може бути пов’язане зі значним виявленням хворих у 2015 році. Поряд із цим лікар звернув увагу на те, що у 2016 році значний відсоток непрацюючих осіб, зокрема працездатного віку, не пройшли флюорографічне обстеження. У той же час охоплення працюючого контингенту, підлітків, осіб соціальної та медичної групи ризику склало 100 відсотків.
За даними КЗ «Царичанський районний ЦПМСД ЦРР», у минулому році флюорографічно було обстежено 1104 людини із 3217 осіб, які не проходили обстеження два та більше років (34,3 % — Авт.). Загалом, показник виконання плану флюорографічного обстеження серед дорослого непрацюючого населення склав 66,8 відсотки. При плані 10182 було обстежено 6323 людини.
На питання, що могло бути причиною низького відсотка обстеження цих людей, Олександр Бондаренко відповів:
— За родом своєї діяльності я постійно стикаюся із людьми, що захворіли. Більша частина з них скаржиться на те, що з їхніми статками, враховуючи те, що це безробітні, люди пенсійного віку, їм не те що до лікарні їхати на медогляд, а й їсти немає чого. Частина з них навіть не має житла.
На його думку, холод, голод, підвищена вологість, не опалюване приміщення через відсутність роботи і коштів — сприятливе підґрунтя для розвитку туберкульозу.
Також співбесідник звернув увагу й на інші чинники, що впливають на показники виявлення хвороби. Люди легковажно відносяться до свого здоров’я, не реагують на заклики медиків. Голови сільських рад, скажімо, недостатньо звертають увагу на захворювання на туберкульоз і не надто спішать допомагати в організації обстеження непрацюючого контингенту населення, хоча і володіють інформацією.
На наше запитання щодо випадків захворювання серед дітей, медик відповів:
— Діти, які захворіли, є індикатором того, що ситуація у районі не найкраща, навіть при зменшенні загального числа випадків захворювання на туберкульоз. А враховуючи низький показник охоплення профілактичним флюорографічним обстеженням непрацюючого дорослого населення, може виникнути загрозлива ситуація.
На думку лікаря, однією з основних причин виникнення захворюваності серед дітей є ситуація, яка склалася в останні півтора року (2015–2016 рік частково) по всій Україні і дала свої негативні наслідки. У цей період у країні була відсутня вакцина проти туберкульозу. Діти, що захворіли у нашому районі, якраз потрапили у той часовий проміжок і не були щеплені згідно календаря щеплень. Перебої із закупівлями туберкуліну, що призначений для ранньої діагностики туберкульозу у дітей (реакція Манту), відмова батьків від проведення туберкулінодіагностики у дітей та щеплення проти туберкульозу також сприяли погіршенню ситуації.
На що треба звернути увагу?
Які симптоми хвороби? При туберкульозі легенів у людини спостерігається поступове зниження маси тіла, відсутній або знижений апетит. У них тривалий час підвищується температура тіла до 37–37,5°, спостерігається задуха. На фоні дещо підвищеної температури тіла хворий рясно пітніє вночі. Практично у всіх хворих спостерігається тривалий кашель, що не проходить навіть після 2–3 тижнів лікування. У хворих на інші гострі респіраторні захворювання, запалення легенів або бронхіт також спостерігається кашель, але при лікуванні він проходить через 2–3 тижні. Такі хворі характеризуються зниженою працездатністю, надмірною втомлюваністю, виглядають худими, блідими та виснаженими. Дуже важкий стан пацієнта відзначається в разі масивних та ускладнених форм захворювання.
У дітей початок захворювання може протікати у вигляді підвищеної втомлюваності, зниження апетиту, вередливістю, зниженням уваги, збліднінням шкіри. Діти починають відставати у навчанні, погано сплять і їдять.
На сьогодні основою профілактики є вакцина БЦЖ. Щеплення роблять при відсутності протипоказань в пологовому будинку на 3–7-ий день життя дитини. Ревакцинацію проводять при негативній реакції Манту і за відсутності протипоказань у 7 років. Для раннього виявлення можливого інфікування дитини туберкульозом, що ще не є захворюванням, є туберкулінодіагностика (реакція Манту).
З метою виявлення хвороби на ранніх стадіях необхідно проходити своєчасне флюорографічне обстеження працюючій людині не рідше 1 разу на рік, непрацюючій — 1 раз у два роки. Дітям необхідно робити вакцинацію проти туберкульозу при народженні та в 7‑річному віці, туберкулінодіагностику — з 12‑місячного віку до 15 років.
