17‑го квітня у селі відбулося обговорення можливого створення об’єднанної громади. Свої пропозиції Кунцевому надіслали Нові Санжари, Лелюхівка та Старі Санжари. Проте всі отримали відмову.
Кунцівська «наречена» і троє «сватів»
Сходка жителів Кунцевого відбувається на площі біля сільської ради. Обговорити можливе об’єднання з сусідами приходять 93 жителі. Обирають головуючого та лічильну комісію. Потім по черзі слухають гостей: заступника селищного голови Нових Санжар Валентина Івашину, сільського голову з Лелюхівки Віталія Роя та голову зі Старих Санжар Анатолія Трояна.
Валентин Івашина розповідає, яким сільським радам Нові Санжари направили запрошення і які відповіді отримали. Від об’єднання з селищем відмовились Руденківка та Клюсівка, натомість погодились об’єднатись Зачепилівка та Стовбина Долина. Валентина Івашину вже традиційно (так було і на сходках у інших селах. — Авт.) запитують про підприємства, які працюють у Нових Санжарах, про розчистку вулиць, про роботу комунального підприємства. Окремо цікавляться наявністю в селищі вільної землі. Заступник селищного голови пояснює: земля у Нових Санжарах є лише за межами населеного пункту і розпоряджається нею Держгеокадастр.
— Так ото вам наша земля нужна! — безапеляційно виголошує одна із жінок, що сидять у першому ряду.
Люди починають шуміти. Валентин Івашина запевняє, що насильно ніхто мешканців Кунцевого в об’єднану із Новими Санжарами громаду тягти не буде.
Те ж саме повторює сільський голова Лелюхівки Віталій Рой. Він розповідає, що місцева громада отримала запрошення про об’єднання від Нових Санжар, проте вирішила сама спробувати об’єднатися з сусідами. Запрошення надіслали Судівці, Кунцевому та Стовбиній Долині.
Найдовше виступає Анатолій Троян, сільський голова зі Старих Санжар. Щоправда, його появу місцеві жителі спершу зустрічають незадоволеним гулом. Із розмов мешканців Кунцевого стає зрозуміло, що більшість із них ще пам’ятають негативні наслідки приєднання місцевого колгоспу до старосанжарського.
— Я до того ніякого відношення не мав! — нагадує Анатолій Троян. І прохає вислухати пропозицію від старосанжарської громади.
Пояснює, що довго чекав, доки Нові Санжари об’єднають навколо себе десять-дванадцять сільських рад. Тоді б у великій новосанжарській громаді більшість депутатів були б із сіл і таким чином можна було б серйозно впливати на прийняття рішень. Та побачивши, що до Санжар приєднуються лише кілька сільських рад, Анатолій Троян вирішив сам спробувати створити громаду навколо Старих Санжар. У своєму виступі сільський голова розповідає і про чималий цьогорічний бюджет очолюваної ним громади — 2 мільйони 300 тисяч, і про ремонт дороги на 450 тисяч. І про значно більші перспективи, які відкриються перед громадами вже після об’єднання. На підтримку своєї пропозиції навіть привозить священика зі Старих Санжар (туди до церкви регулярно їздять жителі Кунцевого. — Авт.). Священнослужитель пропонує місцевим жителям прийняти пропозицію старосанжарців, аби «не роз’єднувати церковну громаду».
— Батюшка, так ми ж від вас не відрікаємось! — лагідно нагадують люди. Проте пропозицію про об’єднання однак сприймають скептично.
«Ми попробуємо самі!»
Після виступів гостей до жителів звертається Кунцівський сільський голова Людмила Мокляк. Пояснює, що ні за кого агітувати не буде, але нагадує жителям села, що таке важливе рішення потрібно приймати відповідально. Утім, ще до голосування за пропозиції стає зрозуміло, що Кунцеве, скоріш за все, не прийме жодної з пропозицій. Надто категорично налаштовані місцеві жителі.
— Ми пока самі попробуєм! — долітає репліка з гурту людей. — Ні до кого не будемо приєднуватись!
— Іще до Нового року час є! Треба подумати! Із такими ділами не спішать! — погоджується літній чоловік.
— Колись колгоспи об’єднували, укрупняли — і де вони зараз?! Не будемо об’єднуватися! — додає його сусідка.
— Не підемо нікуди, хіба гоном поженуть! — резюмує літня жінка з ціпком у руках. Її репліці аплодують.
Після обговорення головуючий ставить на голосування пропозицію не приєднуватись ні до кого. За неї голосують 83 жителі місцевої громади, ще 10 утримуються.
Наскільки правими були мешканці кунцівської громади — покаже вже наступний рік. Чи не пожаліє кунцівська «наречена» про так щедро роздані «сватам» гарбузи? Принаймні зараз держава запевняє, що наступного року значне фінансування йтиме лише на об’єднані громади. І вони таким чином зможуть розвиватися. Кунцеве ж хіба що пізніше зможе приєднатися до якоїсь із уже утворених громад. Таку можливість також прописали у законі.
