Вхід | Реєстрація

Зима – пора, багата на народні звичаї, повір'я та прикмети

Народні прикмети – це своєрідна база багатовікових спостережень наших пращурів за циклами природи. Зимові календарно-обрядові свята приносять цілу низку народних прикмет, за якими можна визначити, якими будуть погодні умови як у найближчий час, так і упродовж всього року. Однак, більшість сучасних українців на прикмети не зважають. Дехто говорять, що зараз вони втратили сенс. З фахівцями спілкувалася Юлія Лис.
Молодший науковий співробітник Краєзнавчого музею Алла Лавріненко розповідає: серед народних прикмет є так звані «місцеві», які прогнозують погоду на найближчі дні. Саме вони найчастіше й справджуються, адже базуються на певних природніх явищах. Припустимо, прикмета: «Якщо взимку дим іде вгору – бути морозу» – наводить приклад Алла Лавріненко. Працівниця музею вже кілька років досліджує народні прикмети. Для цього навіть складає спеціальні графіки. На їх основі, говорить, дослідила: відповідність народних прикмет та погодніх умов рік у рік не співпадає. Користуючись власними дослідженнями, наводить приклади. 12-го грудня за православним календарем – Парамона. Народна прикмета говорить: якщо зранку не було опадів – увесь грудень буде без них. Алла Лавріненко говорить: у 2005-му цей прогоз не підтвердився, натомість у 2006-му та 2009-му все сталося за прикметою. 29 грудня – Агея. Прикмета говорить: яка погода цього дня – така протримається до Водохреща. У 2005-му, розповідає дослідниця, прикмета справдилася, а от у 2006-му – ні. 26-го грудня була температура з плюсовим показником, а в січні спостерігалися сильні морози. Цьогоріч не справдилася і прикмета, спрогнозована 4-го лютого, на Тимофія-напівзимника, за якою на цей день припадають найбільші лютневі морози. А от коти «сказали» правду: цього року вони були дуже пухнастими, що прогнозувало сильні морози. Спостереження наукового працівника Краєзнавчого музею щодо актуальності народних прикмет сьогодні підтверджує викладач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету Лариса Шаповал. Глобальне потепління збило всі графіки народних спостережень, говорить фахівець. Зараз можна покластися хіба на прикмети, пов'язані з тваринами, птахами та розвитком рослин. Виключення становить хіба що шість основних календарних свят.
Лариса Шаповал, викладач кафедри історії України ПНПУ:
- На основні такі рокові великі свята, зокрема Водохреще, - морози Хрещенські, як були в давнину, так на сьогодні і є. І, я думаю, що ми цього року відчули їх. Просто вони можуть змінитися на кілька днів - чи перед Водохрещем, чи після,
Серед свят, на народні прикмети яких можна рівнятися, говорить Лариса Шаповал, – Стрітення, яке припадає на 15-те лютого.
«Якщо півень нап'ється води з калюжі – жди стужі», «Із стріх капає – буде довга зима» – прогнозують українські народні прикмети на Стрітення. До зустрічі зими з весною лишилося не довго. Тож ці кілька народних прикмет можна буде ще перевірити.

Автор: Юлія Лис, www.misto-tv.poltava.ua


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
10 лютого 2010, 15:26 | Полтавщина | Суспільство
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації