Куренівська трагедія полтавського масштабу не має повторитися

Мікрорайон Полтави з гарною назвою Очеретянка може затопити потоками багнюки.
Раніше мешканці вулиць Калинова та Сосюри не вбачали особливої загрози у незначному підтопленні своїх споруд. Багато років вони боролися із водою самотужки. Але сьогодні у людей заливає погреби, руйнуються фундаменти і господарські приміщення, мокріють стіни осель, заболочуються території дворів і городів. Із своєю бідою полтавці звернулися до заступника голови облдержадміністрації Андрія Баранова минулого року. Після цього він, вивчивши проблему, зініціював кілька нарад, у тому числі виїзних, із залученням компетентних науковців.
Отже, причиною тривоги став колишній кар’єр Полтавського цегляного заводу, який вирили ще 25—30 років тому. Коли видобуток глини у ньому припинився, урвище наповнилося ґрунтовими водами. Стан справ ускладнює відсутність водовідведення у приватних садибах, — вважає начальник обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп» Володимир Фомичов. Адже свого часу приватна забудова на цих вулицях проводилася разом із проведенням водогону. «Проте мережі централізованого водовідведення, зливової каналізації, водопропускні споруди, труби на переїздах та переходах необхідного розрахункового перетину на відповідних рівнях, кювети чи лотки, споруди для водогасіння на перепадах відсутні», — зазначив він.
Тепер Очеретянка має своє «рукотворне озеро», а, по суті, небезпечну бомбу сповільненої дії — близько 8 гектарів ставка, рівень якого на 15 метрів вище, ніж помешкання вулиці Калинової. Власне, розділяє ці ділянки вулиця Сосюри, що стала своєрідною природною дамбою. Але одного дня вона може й не витримати...
У найгіршому випадку може повторитися Куренівська катастрофа. Тоді, в березні 1961 року, в районі Бабиного Яру прорвало дамбу. Лавина бруду заввишки з чотириповерховий будинок рухалася вулицями Куренівки (житловий масив Києва) зі швидкістю 5 метрів на секунду. Потік поглинав будинки та людей, а потім ставав твердим…
Гребля знаходиться на межі між Полтавою й Полтавським районом, відтак, є практично нічийною. Після наради минулого року Андрій Баранов віддав розпорядження провести дослідження в небезпечній зоні. Науковці Полтавського державного технічного університету за допомогою трьох розвідувальних свердловин глибиною до 20 метрів встановили: ґрунт на пагорбі зсувонебезпечний, а ґрунтові води справді можуть повести себе непередбачувано. Комісія, у складі якої були фахівці управління з НС та цивільного захисту населення, оцінили ситуацію як критичну, що може призвести до катастрофічних явищ, які необхідно попередити.
Тому заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов згоден на будь-які компроміси із міською владою: «Ми не можемо допустити повторення Куренівської трагедії в Полтаві!» Він запевнив, що сьогодні у цьому питанні з міськ-виконкомом є взаєморозуміння. Так, проектно-кошторисну документацію виготовляють за рахунок спільного фінансування міста й району. А обласна рада у цьому році виділяє кошти з обласного екологічного фонду на захисні заходи.
Єдине, що залишилося вирішити, — як саме укріплювати дамбу? Існує декілька думок щодо майбутніх робіт. Так, можна зробити дренажну систему і спустити воду. А можна встановити протифільтраційну завісу на кшталт тої, що пропонується нині для порятунку крає-знавчого музею. «Доки фахівці шукають компроміс, на паритетних засадах міській та районній радам запропоновано виступити замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації з ліквідації підтоплення садиб та попередження зсувів. Влада контролюватиме подальші вишукувальні роботи із розробки схеми організованого відведення стоків із проблемної ділянки до Ворскли. Після затвердження технічною радою схеми водовідведення проведеться експертиза проектно-кошторисної документації та фінансування будівельних робіт за рахунок бюджетів усіх рівнів. Полтавська райдержадміністрація вже зараз вирішує долю відпрацьованого кар’єру», — зазначає Андрій Баранов.

Логін:
Пароль:
запам'ятати