Кобеляцькі аграрії виконали свою обіцянку і надали серйозну допомогу неофіційному притулку для бездомних тварин, що функціонує поряд із Кобеляками. Після організованого ними гуманітарного конвою тварини забезпечені харчами практично на цілий рік.
У кінці минулого тижня до редакції зателефонував Артур Ковач, який разом із дружиною утримують у своєму домоволодінні кілька десятків собак і котів. Ми неодноразово писали про будні і проблеми цього неофіційного притулку для тварин. Котів і собак Артур із дружиною буквально збирають на вулицях Кобеляк та ближніх сіл. А потім самотужки їх лікують, доглядають, годують і намагаються знайти для тваринок нових господарів.
Перший репортаж про діяльність притулку викликав несподіваний для його власників резонанс. Закінчилося все тим, що їм почали зносити і звозити кошенят, цуценят і дорослих тварин ледве не з усього району. А їх матеріальні можливості обмежені власною зарплатою та додатковими підробітками. Інколи допомагають благодійники. Але системної і постійної допомоги поки що немає. Органи влади не заважають і люди вдячні їм хоча б за це.
Після першого репортажу Артур попрохав не надто «піарити» їх у пресі, тим більше — не називати місце розташування притулку. Адже нічого, окрім зайвих клопотів, такий розголос їм не приносив. Але до редакції чоловік кілька разів звертався і після цього. У основному в найбільш кризові моменти, коли тварин уже зовсім не було чим годувати. Ми тоді писали, зверталися до знайомих благодійників або щось збирали самі.
Та всі прекрасно розуміли, що таке авральне вирішення проблем не є нормальним. І пошуки серйозних благодійників, які можуть надати суттєву підтримку, тривали. Урешті-решт почалися перемовини із Артемом Письмаком, відомим далеко за межами Кобеляк спортсменом і громадським діячем. Артем зараз працює в Асоціації фермерів та приватних землевласників Кобеляцького району. Він, у свою чергу, озвучив проблему серед фермерів району. Аграрії одностайно зголосилися допомогти. І виконали обіцянку.
Артур, коли зателефонував до редакції, не міг стримувати позитивні емоції. Він розповів:
— Я просто в шоці! У приємному шоці. На таку допомогу я навіть не сподівався. Привезли стільки різного зерна, що тваринам вистачить на рік. Нарешті наші собаки житимуть без загрози голоду. Не знаю, хто все це організував. Я бачив лише Артема. Але хочу щиро від душі подякувати всім названим і неназваним благодійникам. Таки неправда, що люди зачерствіли серцем.
Про те, як фермери збирали гуманітарний конвой, розповів уже Артем Письмак. За його словами, досить довго тривала підготовча робота. Допомогти не відмовлявся ніхто. Але потрібно було все це організувати. Адже аграрії, як відомо, люди дуже зайняті, особливо в теплу пору року.
Спочатку Письмак разом із керівником асоціації фермерів Володимиром Білоуськом розробили оптимальний маршрут руху, щоб за день встигнути об’їхати якомога більше господарств. Розпочати вирішили із Червоних Квітів, адже тамтешній фермер Петро Слоква зголосився виділити транспорт. Останнім місцем завантаження стали Григоро-Бригадирівка та Солошине. Письмак розповідає:
— Довелось нам із водієм Богданом добряче потрудитися. Десь зерно навантажувачем подавали, а десь і самостійно мішки в кузов вкидали. Шия два дні боліла. Але то приємна втома, місію ж свою ми виконали. Не відмовляв ніхто. Було так, що в одному місці завантажились, коли телефонує фермер, який живе поряд, але ми про нього забули. Питаю: «До тебе можна заїхати?» Відповідає: «Та без проблем». До іншого не могли додзвонитися. Вантажимося у колеги. А в них склади поряд. Узяли й у відсутнього фермера зерна. Він телефонує через кілька хвилин. Каже: «Як будете у наших краях, то й до мене заїдьте. А я сміюся: «Та вже заїхали і зерно забрали». Він теж сміється.
Допомогу притулку для тварин надали фермерські господарства «Червоні Квіти», «Громада», «Лаверна», «Відродження», «Бережнівське», «Урожай», «Нива», «Агро Ленд», «Ямал», «Віват-2011», «Володимир», «Дейнега», «Мараховський», «Техно-Агро», «Шанс», «Ліс», «Кристал». Зерно тваринам привезли різне: пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Загальна вага гуманітарного вантажу склала більше семи тонн.
Ще один позитивний нюанс є в цій історії. Точніше — два. Ця акція була ініційована самими аграріями, влада їх до цього не спонукала і не закликала. Владі б із людськими проблемами розібратися. Окрім того, ніхто, ні Артем Письмак, ні представники фермерів, не зверталися в газету з пропозицією висвітлити їх благодійну акцію. Знаєте ж, так буває, зроблять на копійку і просять, щоб про це написали. У цьому випадку про «піар» не йдеться. Люди просто взяли і допомогли.
