Увечері 6 липня кобелячани зібрались на березі Ворскли, щоб зустріти Купальську ніч.
З історії свята
У переліку свят, які полюбляють відзначати українці, Івана Купала вважається одним із найбільш неординарних. Воно поєднує в собі язичницькі і християнські традиції. Наші далекі предки відзначали Купала в день літнього сонцестояння (20–22 червня), коли Сонце перебувало в зеніті. Вони вшановували саме небесне світило, яке вважалось символом родючості. До речі, свято мало сексуальний характер і в гуляннях брала участь молодь.
Головні персонажі — Купала і Марена. Купала уособлював бога літнього сонцевороту, покровитель шлюбу, кохання, продовження роду. Згідно зі слов’янським міфом, Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину — хворобами й голодом. У народних віруваннях вона виконувала роль старшої русалки. Їх опудала виготовляли з соломи.
Дівчата пускали на воду вінки. У такий спосіб вони гадали на майбутнього нареченого. Хлопці діставали їх із води. Той із парубків, хто діставав вінок, ставав супутником дівчини на цей вечір, а часто — майбутнім чоловіком.
Коли запалювали багаття, молоді люди, узявшись за руки, стрибали через нього. Це був певний ритуал очищення. Якщо пара перестрибувала багаття, їх чекало щасливе майбутнє.
На пошук міфічної квітки папороті відправлялись парами, щоб заховатись від сторонніх очей. Узагалі ж, володар квітки знаходив щастя, достаток і вічну молодість.
Із прийняттям слов’янами християнства свято Купала трасформувалось і його прив’язали до народження Іоанна Хрестителя, яке відзначають 7 липня. Язичницькі обряди перенеслись на вечір 6‑го. Церква вважає, що саме Іоанн першим хрестив слов’ян у водах Йордану.
Кобелячани гуляли на Дитячому і Заїках
Хоча з тим часів минуло більше тисячі років, а Купальська ніч не втратила свої магії і обрядовості. Як і прадавні часи, українці роблять Марену, палять багаття і пускають на воду вінки.
У Кобеляках Купальську ніч традиційно відзначають на березі Ворскли. Наймасовіші гуляння проходять на пляжу Дитячий, де їх організацією займаються працівники культури. Вони готують концертну програму і розважають гостей свята. Цього року культпрацівники відповідали за театралізоване дійство і конкурси. Святкову дискотеку для відвідувачів провели кременчуцькі ді-джеї.
Спершу глядачі переглянули музично-сценічну виставу «Купальські дива». За сценарієм, хлопець Іван покохав дівчину Галину. Їм не дозволяв побратись батько дівчини, оскільки знайшов для неї заможного нареченого. А щоб Іван нарешті облишив свої залицяння, забажав, аби той приніс квітку папороті. Тоді батько дасть згоду на одруження. Заради коханої парубок відправився на пошук квітки і, як годиться в добрій казці, знайшов її. По дорозі він зустрічав відьму з чортами, але Іван переміг їх чари, виконавши всі завдання. У цьому йому допомагали глядачі, для який проводились конкурси. У перервах між сценками присутніх музичними номерами розважали артисти.
З Купальським святом відвідувачів також привітав Водяний. На завершення театралізованого дійства артисти пустили на воду вінки і спалили Марену. Усі бажаючі мали змогу пострибати через багаття. Коли ж воно догоріло, розпочалась дискотека. Варто відмітити рівень підготовки кременчуцьких музикантів, оскільки під їх музику танцювали всі вікові категорії.
Паралельно цьому святу купальські гуляння влаштували на пляжу Заїки. До речі, свято Івана Купала у цьому місці відзначають другий рік поспіль. Організатор заходу Михайло Федоровський запросив виступити місцевих співаків, які займаються в Будинку дитячої творчості і викладача Варвари Дядюри. Не обійшлося на святі і без Водяного, Русалка, Чорта і Кікімори. Ролі міфічних персонажів зіграли глядачі. Після офіційної частини організатори провели дискотеку.
