Завітай до тещі на млинці

Православний народ готується до Великого посту, який розпочнеться 15 лютого. А наразі триває тиждень Масниці. За народними традиціями, у цей час відбуваються найвеселіші та найяскравіші дійства.
Масницю ще називають Сиропусним тижнем. У ці дні готували багато млинців, налисників, вареників із сиром, заправляли їх сметаною. Словом, справжнє свято молочних страв. М’ясо у тиждень Масниці їсти не рекомендується, але в понеділок готували холодець із свинячих ніжок, щоб розпрощатися з м’ясними стравами перед Великим постом. Цей день називали «ніжкові заговини».
Ольга Халявко, мешканка с. Бабичівка Глобинського району, розповідає, що молодь на Масницю влаштовувала вечорниці. Під час гулянь парубкам і дівчатам, які не одружилися у М’ясницю (період від Водохреща до Масниці), прив’язували невеликі дерев’яні колодки. А «винуватці» ставили могорич. Дехто вбирав жінку, з якою всі танцювали, а потім проводжали її з хати, натомість заводили чоловіка, що символізувало проводи Масниці і зустріч посту.
Сиропусний тиждень вважався ще й періодом найвеселіших свят, бо кожен день мав свої традиції. Ольга Халявко розповідає, що у понеділок пекли млинці та влаштовували розваги на вулиці, вівторок мав назву «загравальний», бо парубки придивлялися до дівчат, до яких хотіли свататися, у середу тещі запрошували зятів у гості на млинці. У четвер влаштовували катання на санчатах, а п’ятницю називали «тещині посиденьки» – тепер зяті запрошували тещ у гості. У суботу рідню скликала молода невістка, пригощаючи всіх млинцями, неділя називалася Прощеною – в усіх треба було просити вибачення та пробачати інших. Водночас це було і прощання з Масницею. Наприкінці свята спалювали солом’яне опудало.

Яке Стрітення, така й весна
Стрітення Господнє припадає на 15 лютого. Цього дня зима зустрічається з весною. Звідси пішла й назва – Стрітення, хоча це свято ще називали Зимобором.
На Стрітення спостерігали за погодою. Вважалося, яка пора року переможе, та й пануватиме до кінця місяця. Тобто, якщо надвечір потеплішало, перемога – за весною. У деяких церквах до цього дня зберігалися різдвяні ялинки. На Стрітення до церкви йшли зі свічками. Ними потім обкурювали хворих людей і худобу. Влітку ці свічки запалювали перед образами під час грози, аби блискавка не наробила лиха та не спалила хату. Такі свічки називали «громничними».
На Стрітення також святили й воду, якою натирали хворі місця. Кажуть, така вода допомагає при неврозах і є гарним засобом від зурочень. Стрітенською водою виряджали у далеку дорогу, кропили вулики, худобу, насіння перед посівом.

Рецепт від Ольги Халявко
1 л молока, 6 яєць, 2 склянки борошна, 2-3 ст. ложки цукру. Яйця, борошно та цукор перемішати, додати молоко і збити. Додати 1 ст. ложку олії. Змастити олією і пательню. Коли вона нагріється, випікати млинці.
Млинці можна зробити з будь-якою начинкою. На Полтавщині традиційною солодкою начинкою був мед чи варення, а солоною – шкварки, засмажені цибулею, або смалець.

Народні прикмети
• Якщо на Стрітення півень зі стріхи нап’ється води, весна буде ранньою.
• Коли бурульки довгі, літо буде мокрим, малі – сухим.
• Якщо на Стрітення випав сніг – слід чекати дощової й холодної весни.
• Стрітення тепле і сонячне, то й весна буде теплою, урожай – гарним, а рій бджіл – великим.
• Якщо цього дня туркочуть голуби, то вони передвіщають тепло.
• Увечері на Стрітення господарі виставляли надвір миски з зерном – яке вранці буде більш вкрите росою, те краще й сіяти, бо дасть більший урожай.

Логін:
Пароль:
запам'ятати