Про новосанжарський шкірзавод в селищі вже далеко не всі й пам’ятають. А молодші, можливо, й узагалі не знають, що у нас діяло таке підприємство. Та ось давно ліквідований завод знову, як кажуть, «на слуху».
На колегії Новосанжарської РДА 27 липня у виступі одного із заступників була озвучена інформація щодо відродження на ньому виробництва. У газеті «Світлиця» (стаття «Давайте в районі побудуємо маленьку Європу») теж підняли цю тему. Але зробили це якось несміливо, подали на розсуд громадськості досить куцу інформацію. Водночас товариство «Ветеринарно-санітарний завод «Екоутиль» викупило виробництво з переробки вторсировини на базі колишнього державного підприємства «Новосанжарський ветсанзавод» в селі Зачепилівка. Це після того, як Новосанжарська РДА намагається запустити спільний із німцями проект з переробки та утилізації сміття. По сільских радах уже навіть інвестори почали їздити з пропозиціями реконструкцій і будівництва залишених підприємств. Напевно, вони мають рацію. Адже поряд із майбутнім заводом буде необхідна для його безперебійної роботи база.
Здається, можна лише порадіти з того факту, що у Нових Санжарах та навколишніх селах планують відроджувати якесь виробництво, що до нас заходять інвестори, що влада разом із іноземними партнерами втілює в життя спільні проекти. Якщо це так, то будемо радіти. Від того, що з’являться нові робочі місця, стануть краще жити люди, наповниться бюджет, вдалі інвестпроекти заохотять інших інвесторів. І так далі і тому подібне.
Але… Дещо насторожує. Передусім — відсутність чіткої і конкретної інформації про майбутнє виробництво. А якщо немає інформації, то з’являється підґрунтя для виникнення чуток і припущень. Давайте разом спроектуємо асоціативний ряд: шкірзавод,ветеринарно-санітарний завод, проект з переробки сміття. Ніщо нікого не насторожує і не тривожить? Ні в кого не викликає занепокоєння можливість того, що «новосанжарська Європа» матиме, м’яко кажучи, не надто приємний запах? І чи можна буде після цього Новим Санжарам претендувати на статус курортного містечка?
Представники місцевої преси, на жаль, таких запитань владі не задають. А вона, влада, самостійно інформувати громадськість не поспішає. А мала б. І справа тут навіть не в тому, що потрібно відробляти 200 відсотків премії. Хто цими дрібницями у владі переймається?! І навіть не у вимогах екологічного законодавства, згідно з якими необхідно інформувати населення про можливий негативний вплив виробництва на довкілля. Хто те законодавство читає? У кращому випадку, можна в газету малесеньким шрифтом надрукувати оголошення про екологічні наслідки. Справа у тому, що нашим владцям теж доведеться жити в місцевій «європі». І якщо вона тхнутиме, а не пахнутиме, то дихати тими ж отруйними випарами.
То, можливо, нашим районним та селищним керівникам потрібно хоча б про себе подумати, якщо інші люди їх не надто цікавлять? От і організували б разом із депутатами громадські слухання, запросили інвестора, розповіли людям, що ж таки будуватимуть у Нових Санжарах, скільки буде створено нових робочих місць, чи не виникне загрозі довкіллю. Розповісти можна багато. І на багато запитань відповіді дати. Аби лише бажання у влади було. А ось із ним, із добровільним бажанням чиновників говорити людям правду, в Нових Санжарах якось не складається. Залишається примус, спонукання до дії. Саме тому прохаю вважати цю статтю та допис у Фейсбуку моїм офіційним зверненням до представників районної виконавчої та селищної влади з пропозицією надати новосанжарцям повну і достовірну інформацію щодо потенційнго будівництва заводу в селищі.
