Таку поважну дату Китайгород святкував 9 вересня, у Всесвітній День краси.
У Китайгороді проживає трохи більше двох тисяч населення. Сучасний Китайгород має офіційно затверджені герб та прапор. На ювілей села зійшлися мало не всі мешканці. Було багато гостей і з навколишніх сіл. На сьогодні два села, Китайгород і Рудка, перебувають в очікуванні об’єднання та готуються до виборів голови громади 29 жовтня.
Урочистості розпочалися о 15:00 із внесення почесною вартою прапора та герба села. Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих Небесної сотні та в зоні АТО. Представники влади і підприємці виступали з промовами та вручали грамоти, подарунки, грошові винагороди місцевим активістам, ветеранам праці, молодим сім’ям з дітьми, сільським депутатам. Антону Величку, депутату сільської ради багатьох скликань, ветерану праці, активісту громади було присвоєно звання почесного громадянина Китайгорода. Духовенство спільно з районною радою вручило громаді ікону Божої матері «Неопалима купина».
Почесний журналіст України Олександр Давидов презентував книгу «Китайгород і китайгородці». Видання приурочене 350-річчю з дня заснування села.
Дитячий садок «Калинка» отримав у подарунок два мішки різнокольорових м’ячів та гімнастичних обручів.
Антоніна Бондар привітала селян авторською піснею «Дорога додому». А Володимир Гавриленко заспівав пісню відомого китайгородця, вчителя і музиканта Миколи Павелка, нині покійного.
Виступи гостей перемежовувалися концертними номерами місцевих аматорів сцени, запрошених артистів з Царичанки та учасників художньої самодіяльності Петриківського району, які підготували насичену цікаву програму.
Свято тривало понад три години. Люди пригощалися кашею та пловом. Запрошені аніматори розважали малечу. Була розіграна безпрограшна лотерея. Коли стемніло, для святкуючих продемонстрували відеоролик про славетних китайгородців, славне минуле села, його історію. Презентували відео начальник відділу культури і туризму РДА Ольга Сабарня та відеорежисер Володимир Макатуха. Після цього було влаштоване вогняне шоу. Танцювальний вечір продовжив святкову програму дня села і тривав далеко за північ.
