Тієї ночі сім’я Головні, що проживає в селищі Білики мирно спала. Ніщо не віщувало біди. Господарка оселі Олена Головня згадує, що напередодні протягом всього дня у них кілька разів зникала електроенергія. Але вони не надали цьому факту уваги. Думали, що то через вітер та опади виникає несправність в лінії електромережі.
Близько третьої години ночі, проснулась старша донька сімнадцятирічна Аня. Вона й помітила, що з веранди в їх кімнату проникає дим. Можливо, саме дівчині завдячує своїм порятунком вся сім’я. Адже і дорослі, і четверо дітей могли просто задихнутися від диму. Аня забила на сполох. Прокинулись батьки - Олена і Олександр. Вони відкрили двері, щоб розвіявся дим. Раптом пожежа посилилась. Можливо через протяг, який утворився, полум’я розбурхалось ще більше і розповсюдилось по всьому будинку.
А в ньому крім Ані перебували ще троє дітей — п’ятнадцятирічний Владік, чотирьохрічний Діма і Саша, якому ледве виповнився рік. «Ми викидали дітей на вулицю через вікна і разом з ними тікали до сусідів», — згадує Олена ті страшні події. Полум’я перекинулось на дах, горіли меблі і побутова техніка. Люди ледве-ледве встигли винести з будинку документи. У вогні згоріли гроші та більшість речей. Пральна машина взагалі розплавилась, холодильник згорів наполовину.
Одразу викликали пожежну машину із Біликів. «А що вони, приїхали без води, — ремствує мама Олександра, Тетяна Іванівна. — У вогонь не лізли. Сказали, що тушать так, як їм платять». Вогонь загасили пожежні з Кобеляк. Вони боролись із полум’ям майже три години. Залили водою горище і кімнати будинку. Вода капала зі стелі ще протягом наступного дня. До речі, заступник начальника Кобеляцького райвідділу МНС Володимир Дубовик категорично заперечив ймовірність того, що його білицькі колеги приїхали гасити пожежу не маючи води. Він вважає, що постраждалі просто не помітили, як вода закінчилась. Володимир Іванович сказав: «При нормальній роботі пожежної помпи, 2,5 куба води виливаються за 10 хвилин».
За словами Головнів вони звернулись за допомогою до Райдержадміністрації та селищного голови Юрія Латиша. Допомогу пообіцяли голова РДА Олег Решетило та його заступник Лідія Плужник, котра сама проживає в Біликах.
Вже наступного дня, на подвір’ї Головнів з’явилися будівельники із Кобеляк. Вони діловито ходили по кімнатах згорілого будинку, обміряли двері, залазили на дах. Висoкий чоловік у камуфляжному одязі представлятись відмовився. І сказав: «Я їм постараюсь швидко відновити дах, а з оплатою розберимось пізніше».
«Зараз нам потрібно все — і будматеріали, і одяг, і продукти, — говорить Олена Головня. — Оце стою у всьому чужому, сусіди та родичі одяг дали». Також жінка розповіла, що їм запропонували тимчасово розмістити дітей у дитячому санаторії, що функціонує в Біликах. Але вони відмовились. Малечу взяли до себе родичі. Старші Головні збираються по черзі ночувати в напівзруйнованому будинку, бояться, що його дощенту розберуть мародери.
Будинок Головні та майно в ньому не були застраховані. Тому на відшкодування збитків їм розраховувати не варто. «Та й щоб дала та страховка, — бідкається Олена. — Он родич машину розбив. Вона була у кредит взята. То кредит платить, а страховки вже й не чекає».
Голова Кобеляцької РДА Олег Решетило повідомив, що ремонт даху згорілого будинку проводить ремонтна бригада ТОВ «Зоря». Грошей від погорільців поки що ніхто не вимагає. Можливо, частина ремонту буде проведена на безоплатній основі. Про це ведуться переговори із власником «Зорі» Юрієм Терніковим. Також, Олег Миколайович пообіцяв допомогти постраждалим одягом та продуктами харчування. Буде й допомога з бюджетів різних рівнів. Але цьому заважає відсутність самих бюджетів. Так що, на якісь виплати Головням можна розраховувати тільки в березні.
Всі бажаючі допомогти сім’ї Головні можуть внести кошти в благодійний фонд «Добродійність», ідентифікаційний код 36379091, рахунок для благодійних внесків № 26008620310, банк одержувача АБ «Полтава-банк», МФО 331489. Також сім’я потребує одягу для дітей та продукти харчування.
