Українські фельдшери жартують, що в селі найкращі «ліки» – це свіже повітря та відпочинок, бо нерідко іншого вони запропонувати не можуть: в амбулаторіях не вистачає медикаментів та сучасного обладнання, а лікарям доводиться працювати в аварійних будівлях. Кардинально змінити ситуацію покликаний проект закону № 7117 «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Верховна Рада вже ухвалила його у першому читанні. Що пропонує документ і які новації чекають на сільські медичні пункти – розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
На шляху до перетворень
В селі Топорів, що на Львівщині, є і фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), і амбулаторія, але катастрофічно бракує лікарів. Місцева влада не перший рік намагається зацікавити та втримати молодих спеціалістів. За словами сільського голови Ярослава Ковальчука, нещодавно до них на практику скерували лікаря-інтерна, але очільник села побоюється, що медик не залишиться в Топорові після закінчення інтернатури. Адже вони не можуть запропонувати йому ані житла, ані автомобіля, щоб він міг їздити на роботу з сусіднього містечка, в якому живе з дружиною.
А от у селі Ясень, що на Івано-Франківщині, проблеми іншого характеру. В приміщенні сільської амбулаторії немає водопроводу і навіть туалет – на дворі, а в холоди доводиться топити пічку, бо іншого способу зігрітися немає. Але тутешні медики вже заручилися підтримкою місцевої влади і збираються суттєво модернізувати будівлю: підключити її до системи централізованого опалення, підвести воду, добудувати денний стаціонар і помешкання для лікаря.
Невдовзі це може стати реальністю не лише для окремої амбулаторії в Ясені, але й для інших сільських медустанов по всій Україні. Запропонований Президентом законопроект № 7117 передбачає модернізацію та переоснащення вже існуючих та створення нових ФАПів, амбулаторій та центрів первинної медико-санітарної допомоги. Загалом на реалізацію проекту планують скерувати близько 13 млрд грн. Частину грошей вже виділили.
«Для цього у бюджеті на 2017 рік вже закладено 4 млрд грн і плюс 1 млрд грн на наступний рік. За ці гроші можна побудувати близько 4 тис. сучасних амбулаторій в Україні за єдиним проектом», – прокоментував член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко.
Від доріг та устаткування – до житла
За словами можновладців, амбулаторії планують будувати за типовим проектом, розробленим Міністерством регіонального розвитку. Органи місцевого самоврядування подаватимуть заявки на отримання коштів. Як краще розпорядитися ними – вирішуватиме громада.
«Дуже складно визначити для цілої України, якою має бути мережа медичних закладів у сільській місцевості. Адже, наприклад, у горах, умовно кажучи, краще придбати медичний гелікоптер, ніж будувати у кожному селі повноцінні медичні заклади. Прийняти рішення з приводу цього мають органи місцевого самоврядування, а підказкою їм мають стати підзаконні акти», – впевнений експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Ябчанка.
Закон також передбачає розбудову транспортної інфраструктури і створення умов для розвитку санавіації та інших видів медичного транспорту. Відтак, сподіваються законодавці, вдасться реалізувати принцип «золотої години» – це час, протягом якого надана допомога дозволяє врятувати життя пацієнту у 80 – 90% випадків.
Усі медичні установи будуть укомплектовані сучасним обладнанням, набором найнеобхідніших ліків, а також мінімальним пакетом для проведення базових лабораторних досліджень. Тож медик зможе швидко та максимально точно встановити діагноз, а людина – отримає лікування без необхідності їхати в обласну лікарню. Зокрема, ФАПи одержать кардіографи, а амбулаторії – прилади для ультразвукової діагностики та рентген-апарати.
«Ті, хто живуть у селі, потребують такого самого рівня медичних послуг, який доступний людині в районному, обласному центрі і в столиці», – зауважив Петро Порошенко у вересні під час зустрічі з медперсоналом відремонтованої Калинівської центральної районної лікарні, що на Вінниччині.
У проекті прописано, що медикам надаватимуть службове житло і транспорт, а також створюватимуть умови для підвищення кваліфікації та проводження освіти. На думку високопосадовців, це дозволить залучити до роботи у селі молодих фахівців. Однак досвідчені лікарі говорять, що це спрацює лише при комплексному підході: якщо держава потурбується не лише про медпрацівника, але й про його близьких.
«Недостатньо лише забезпечити лікаря житлом і кабінетом для роботи. Адже у лікарів є сім’ї, діти, яким потрібні повноцінні умови для самореалізації, роботи, навчання», – зауважує кандидат медичних наук Віталій Осташко.
Лікарі завжди на зв’язку
Ще одна інновація, яка буде запроваджена, – це телемедицина. Незважаючи на назву, вона не має нічого спільного з телебаченням. Для пацієнта це, насамперед, нагода отримати консультацію вузькопрофільного спеціаліста з області чи району за допомогою Інтернету просто у приміщенні медпункту, не виїжджаючи з села. А для місцевих фельдшерів – можливість порадитися з колегами з міських чи обласних лікарень щодо складних випадків та оптимальних способів лікування і навіть скликати консиліум. Для цього усі ФАПи та амбулаторії оснастять комп’ютерами та забезпечать широкосмуговий доступ до Інтернету.
Крім того, на пацієнтів чекають електронні медкартки: відомості про аналізи та анамнез хворого будуть зберігатися в електронному вигляді. Інформація не буде губитися і розпорошуватися, тож лікар бачитиме картину в цілому. Цей процес вже розпочався в Україні: влітку МОЗ запустив електронний реєстр медичних закладів та пацієнтів eHealth.
На думку вітчизняних медиків, потрібно йти далі і рухатися до впровадження повноцінної телеметрії – дистанційної діагностики здоров’я пацієнта за допомогою апаратури, що не лише фіксує фізіологічні показники, але й передає їх від амбулаторії до лікарні.
«Існують такі апарати, які можуть провести діагностику шкірних захворювань. У апарат вбудовані дві камери, одна з яких дозволяє заглянути практично в будь-яку точку організму: ніс, вуха, горло, жіночі органи. Можна збільшити або зменшити освітлення, змінити кут огляду камери, визначити дихальний обсяг, насичення крові киснем. Єдине, чого не може доктор, це помацати пацієнта своїми власними руками, але це може зробити його колега на місці», – пояснює хірург однієї зі столичних клінік, кандидат медичних наук Віктор Сидоренко.
Телемедицину давно використовують у розвиненому світі: кардіологи, онкологи, терапевти з США проводять відеоконференції та телемости з колегами з Британії, Японії, ЄС і навпаки. За допомогою трансляцій в режимі реального часу хірурги з різних країн спостерігають за експериментальними операціями та переймають передовий досвід. У разі ухвалення закону, Україна з часом отримає можливість приєднатися до світової медичної спільноти, а це додаткові перспективи для вітчизняних лікарів і нова якість обслуговування для українських пацієнтів.
