Читайте також:
Уникнувши ув'язнення, неповнолітні вчинили новий злочин
Володимира у травні 2009 року засудили до трьох років позбавлення волі. Разом з цим, представники Феміди повірили у можливість виправлення засудженого без відбування покарання, тому встановили йому іспитовий строк в один рік. Для хлопця це означало, що якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину, то його звільнять від тюремного ув’язнення. У нього з’явився шанс зробити певні висновки та скорегувати своє подальше життя таким чином, щоб більше ніколи не потрапити за грати. Це, за словами молодика, він і хотів зробити. У листопаді із СІЗО вийшов і його друг Сергій, йому також пощастило – за скоєне він отримав п’ять років позбавлення волі з іспитовим строком у три роки. Перебування у «не зовсім сприятливій» атмосфері слідчого ізолятора підштовхнуло і його до думки про те, що із протиправною діяльністю потрібно закінчувати. Юнаки дякували долі за милосердя та подаровану можливість спокутувати свої провини без ув’язнення. Однак, чи то бажання неповнолітніх покінчити із криміналом були не зовсім щирими, чи то волі у їх реалізації забракло, однак, як кажуть, не так сталося, як гадалося.
Коли Володимир наприкінці грудня минулого року дізнався, що його товариш і співмешканець по «хаті» вийшов із СІЗО, то відразу вирішив провідати друга. Нагода випала через кілька днів: юнак взяв із собою свого знайомого та разом поїхали із Лубен до Полтави. Прибувши на Київський вокзал, Володимир відразу зателефонував Сергію та запропонував зустрітись. Менш ніж за годину друзі-сокамерники вже обнімали один одного та розповідали про життя-буття після виходу із стін слідчого ізолятора. Як водиться, таку подію хлопці вирішили відсвяткувати, а щоб було веселіше, покликали ще декількох неповнолітніх товаришів Сергія. За деякий час усі були в зборі, і гурт молодих людей вирушив гуляти містом.
Коли стемніло, компанія зупинилась у дворі одного з будинків поблизу зупинки «Сінна». Хтось швидко збігав по пиво і спілкування продовжили вже за «бокалом». Випили неповнолітні майже по літрі на «брата» - як на молодий організм, цього було достатньо, щоб почувати себе «весело й розкуто». Однак, пиво впливало не лише на мозок, але й на сечовивідну систему, тому через деякий час Володимиру захотілось «сходити по-маленькому». Місця для цього хлопець довго вибирати не став і неквапливим кроком попрямував за гаражі, які знаходились неподалік. Назад до гурту юнак уже поспішав. Підбігши до товаришів, він голосно сказав: «Швидко за мною! Там двоє чоловіків йде, дамо їм по зубах, а речі заберемо». Незважаючи на те, що досвід у подібних справах серед усієї компанії, крім самого Володимира, мав лише Сергій, однак усі, як за командою, встали та пішли за гаражі.
«Коли ми зі знайомим проходили через двір будинку по вулиці Сінній, - говорить один із потерпілих, - до нас підійшли декілька молодих людей, приблизно п’ять-шість чоловік. Один із них запитав у мене: «Котра година?». Коли я нахилив голову, щоб подивитись на свій наручний годинник, то отримав цілий шквал ударів по тулубу, під силою яких я впав. Після падіння удари не припинились, і після ще декількох я просто втратив свідомість.»
Товаришу, який ішов поряд, дісталось дещо менше: його також збили з ніг, але він все ж зміг піднятися та дати неповнолітнім відсіч. Більше того, побачивши, що юнаки втікають, чоловік вирішив когось із них затримати і побіг за ними. Коли потерпілий, який втратив свідомість, прийшов до тями, то поряд нікого не було. Оглядівшись, він виявив відсутність свого мобільного телефону, тридцяти гривень та картки поповнення рахунку. Чоловік хотів піднятись та самостійно прямувати додому, однак зробити цього не зміг: ушкодження були занадто серйозними. За деякий час повернувся товариш, який, на жаль, не зміг затримати жодного із нападників. Він викликав швидку допомогу та доставив травмованого чоловіка до лікарні.
Для того, щоб встановити особи неповнолітніх та затримати їх, правоохоронцям з Київського райвідділу міліції, куди звернулись потерпілі знадобилось декілька тижнів. Протягом цього часу неповнолітні розбійники «залягли на дно» і вже почали сподіватись, що для них все минеться. Надіялись марно: міліціонери щодня по крихті збирали інформацію, проводили подвірні обходи, бесіди з перехожими з метою пошуку свідків події. Знайти людей, які могли надати хоч найменші відомості було дуже важко, адже напад відбувався близько 22 години, коли на вулиці було темно. Однак, терпіння та наполеглива праця правоохоронців усе ж принесли результат. Завдяки отриманій від громадян інформації, спочатку затримали одного з нападників, а вже за його свідченнями встановили особи та затримали четверо інших.
Відповідно до порушеної за статтею 187 Кримінального кодексу України кримінальної справи (розбій), неповнолітнім нападникам «світить» від трьох до семи років позбавлення волі. Володимир та Сергій, більше всього, лише цим покаранням не обмежаться: напад на чоловіків вони вчинили під час визначеного їм іспитового строку, тому і за попередні злочини прийдеться «відсидіти» за гратами. Через декілька місяців після виходу із слідчого ізолятора, вони знову туди повернулись. Наданою можливістю жити добропорядним життям на волі молодики знехтували, тому тепер свої найближчі роки їм прийдеться провести у вже знайомих «хатинах».
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
