Через кілька днів усі ми відзначатимемо прихід нового 2018 року. Уже зараз господарі й господині проводять масові закупи в продуктових магазинах, у порівнянні з якими відома «чорна п’ятниця» (день розпродажів) видається справжньою дрібницею.
Люди складають меню, вирішують, де і з ким будуть святкувати, захоплено читають різні календарі і гороскопи на Новий рік. Одним словом, готуються до нового року, нового етапу у своєму житті, до нових радощів і звершень. Звичайно, що багато й таких, які нічого хорошого від 1 січня 2018 року не чекають, скаржачись на труднощі життя, проблеми вдома, в країні, на роботі. Та все ж більшість хоча й говорять, що не мають гарного настрою, але до свята готуються.
Звичайно, такі очікування є досить наївними. Особливо у приязні до того, що написано в численних східних календарях. Адже по великому рахунку рік Жовтого Земляного Собаки, яким є 2018‑й за китайським календарем, настає не в ніч із 31 грудня на 1 січня, а набагато пізніше. У нашому випадку — аж 16 лютого. Та й узагалі, Новий рік є дуже умовною датою. Протягом тисячоліть існування людства настання нового календарного року відзначали в різні дні. У основному — 1 березня або 1 вересня. І прив’язувалися при цьому до початку або закінчення сільськогосподарських робіт. Пізніше ніяк не могли вирішити: за григоріанським чи юліанським календарем визначати дату. Як кажуть у народі, тягали той Новий рік, як петлюрівську гармошку.
Урешті-решт визначилися. Але не всі. Святом «наш» Новий рік є лише для України, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії і деяких кантонів Швейцарії. Більша частина людства в ніч із 31‑го на 1‑ше банально спить. І не чекає ні появи Діда Морозі з Снігуронькою, ні початку якогось нового життя персонально для себе.
Ну та й Бог із ним, із усім іншим світом. Ми ж таки Новий рік відзначатимемо. Хоча ми, дорослі й розумні, чудово знаємо, що це лише звичайна дата в календарі. Знаємо, що ніяких вікопомних змін у новорічну ніч не відбудеться, розуміємо, що своє, власне, «нове» життя можна розпочати з будь-якого понеділка, а бо й взагалі — із наступної хвилини. А Дід Мороз виявиться сусідом чи колегою по роботі.
Але це не означає, що про свято потрібно забути і не зважати на нього. Воно дає нехай і наївну, але надію на щось нове і обов’язково краще. А без надії життя стає нудним, інколи — нестерпним.
Так що, зі святом усіх вас, дорогі наші земляки. І нехай кожен день календаря буде для вас новим. Як Новий рік. Це — у ваших силах.
