Ніколи не думав, що колись у житті доведеться зіткнутися із проблемою алкогольної залежності. Ні, сам я не п’ю, регулярно займаюся спортом, підтримую себе у хорошій фізичній формі, зранку щодня роблю зарядку та пробігаю по два кілометри. А от у моєї дівчини несподівано виникли проблеми із алкоголем. Ну як – несподівано? Як кажуть у народі, все до того йшло. Спочатку вона просто час від часу зустрічалась із подругами, щоб поговорити про те, про се, і, як прийнято, випити келих-другий пива. Потім ці зустрічі почастішали. Потім самого пива вже стало мало. Після пива часто йшло якесь «Маренго», а тоді вже й горілка. Я спершу не надто цим занепокоївся. Так, відбулося між нами кілька діалогів, під час яких я напівжартома, напівусерйоз їй сказав: «Ти там не надто захоплюйся! Жіночий алкоголізм не лікується!» Ну так посміялися і забули. Але потім почалися вже серйозні проблеми.
Після чергових посиденьок із дівчатами моя Таня поверталася додому веселою, у легкому грайливому настрої, аж ніби світилася ізсередини. І, зізнаюся, мені вона такою подобалася. Але наступного ранку на зміну легкості та веселощам приходили похмурість та важка депресія. Вона могла годинами не вставати із ліжка, без причини зриватися на мене, ніщо її не радувало. І такий стан тривав доти, доки вона не відправлялася на чергову гулянку. Після однієї із чергових її вечірок я вперше всерйоз замислився про необхідність кодування її від алкоголю. Спершу відганяв від себе цю думку, але час ішов, мою кохану вже ніщо, окрім випивки, не радувало. І я потайки від неї вирішив пошукати якусь клініку, яка анонімно займається позбавленням алкогольної залежності. Майже одразу натрапив на https://ncrenessans.com.ua/lechenie-alkogolizma.html Наркологічний центр «Ренесанс», який розташовувався у Києві, обіцяв допомогу у боротьбі із алкоголем, плюс гарантував повну анонімність. Так само потайки від Тані я набрав номер центру, дізнався про умови лікування. Щоправда, мені сказали, що потрібно привезти мою дівчину до Києва, у один із центрів, де її мають обстежити і, відповідно, потім призначити курс лікування.
До часу я відкладав розмову із Танею у «довгу шухляду». Аж поки не помітив, що вона навіть вдома періодично прикладається до пляшки. При цьому робить це потайки від мене. То у холодильнику раптово почав «випаровуватися» коньяк, залишений після якогось із свят. То я знайшов у шухляді її шафи порожню пляшку з-під вермуту. Того ж дня я дочекався вечора і запропонував Тані разом з’їздити до клініки. Першою реакцією була істерика. Вона кричала, що не алкоголічка, що її не треба ні від чого лікувати, що вона зі своїми проблемами впорається сама. І лише коли я поставив її перед вибором – або ми вирішуємо проблему із алкоголем, або я від неї йду – тоді лише Таня здалася. Ми сіли за ком’ютер і вже разом прочитали інформацію про центр на сайті ncrenessans.com.ua. Навіть після цього ми кілька годин сперечались – чи варто нам їхати до Києва. Зрештою, я її умовив. І вранці наступного дня ми поїхали до столиці.
У центрі із Танею поспілкувався лікар. Після загального огляду він повідомив нам, що ситуація, на щастя, іще не настільки критична. Нас ознайомили із програмою лікування і після короткої сімейної наради я залишив свою Таню у центрі. За кілька тижнів вона пройшла чотири етапи лікування. І коли я забирав її додому, ми дорогою із посмішкою згадували той важкий період, який нам обом довелося пережити. Після допомоги спеціалістів центру «Ренесанс» ncrenessans.com.ua Таня не просто позбулася залежності від алкоголю. Після роботи із психологами вона знайшла нові мотивації та цілі у своєму житті. Тепер очі моєї коханої світяться без прикладання до пляшки. А з минулого тижня вона ще й почала бігати разом зі мною щоранку. Каже – хоче бути у гарній формі. Така от історія нашої успішної боротьби із залежністю від алкоголю. Можливо, наш приклад допоможе іншим людям, які не можуть самостійно впоратися із залежністю.
