За даними Єврокомісії, Україна входить до десятки країн, що є найбільшими експортерами курятини у світі. Це свідчить про те, що вітчизняне птахівництво може задовольнити потреби не лише внутрішнього ринку, а й споживацький попит за межами держави, чого не можна сказати про українських виробників свинини, яловичини та молока. Нещодавно у Міністерстві агрополітики заявили, що підтримка та розвиток тваринництва стане пріоритетним напрямком роботи відомства у новому році. На яку допомогу зможуть розраховувати аграрії і як подолати проблеми галузі, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Прибутковість нарешті зростає?
Уже багато років в Україні переважає тенденція до скорочення поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ), а господарства, що займаються скотарством та молочарством, переорієнтовуються на інші види діяльності. Одна з головних причин полягає в тому, що тваринництво не дає швидкого заробітку та потребує суттєвих фінансових вливань: на ветеринарний догляд за тваринами, закупівлю кормів, оплату комунальних послуг господарства тощо. Війна, тимчасова втрата частини територій та стрибки курсу долара також негативно позначилися на галузі.
«Зараз маємо 1700 га землі та 300 ВРХ, з яких дійних – 90 корів. А до початку війни було 6 тисяч голів. Більшу частину поголів’я вирізали в січні 2016 року через неможливість працювати, оскільки тоді йшли активні бойові дії. Зараз легше, але скільки зусиль треба прикласти, аби господарство знову стало передовим», ― розповідає Олександр Сигида, керівник СТОВ ім. Шевченка, що у Мар’їнці Донецької області.
За словами заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука, ситуація почала повільно стабілізуватися у другій половині 2016 року. Зростання закупівельних цін на молоко на 49% дозволило українським виробникам пустити кошти у розвиток бізнесу. До того ж з’явилися обнадійливі результати пошуку українськими тваринниками нових ринків збуту.
«Стресовий період минув і зараз починається активне відновлення, – погоджується аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко. – 55% господарств залишать свої потужності на нинішньому рівні. І 39% заявили про те, що розвиватимуть бізнес, будуватимуть нові комплекси, збільшуватимуть поголів’я, тобто бачать перспективу».
Для таких кроків вперше за довгий час є обґрунтовані підстави. Інститут аграрної економіки прогнозує, що за підсумками 2017 року загальна рентабельність виробництва тваринницької продукції збільшиться майже вдвічі: з 7,7% до 14,6%. Прибутковість зросте у секторах виготовлення свинини, птиці і молока. А рентабельність яловичини може скласти 6,7% замість збиткового торішнього показника у -24,8%.
Стейки – за кордон
На думку експертів, на сьогодні виробництво яловичини є одним із найперспективніших напрямків експорту з-поміж усіх галузей тваринництва. Країни Азії, Близького та Середнього Сходу зацікавлені закупати великі партії українського халяльного м'яса. Згідно зі статистичними даними, аграрії починають це розуміти.
«За 9 місяців 2017 року збільшився експорт української мороженої яловичини у 1,9 рази та становив 21,6 тис. тонн. Також помітно зріс експорт української живої ВРХ. Цей показник сягнув 51 тис. голів за минулий рік», – коментує заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
Наразі обсяги експорту яловичини та субпродуктів сягають близько 200 млн дол. Натомість потенційно держава могла би поставляти на зовнішні ринки продукції на 2 млрд дол., переконаний економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак. Адже щороку в Україні народжується близько мільйона бичків, але вони не доживають до необхідної кондиції – їх забивають раніше. Селяни зазвичай воліють продати молоко, аніж випоювати ним телят до віку відгодівлі.
«В Україні яловичина в рази дешевша у порівнянні з іншими країнами світу, тому за нашими бичками мало не черга покупців стоїть. Ось чому забивати молодих телят не вигідно з економічної точки зору. Адже їх можна відгодувати, і успішно продати за валюту», – пояснює голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
На думку експерта, потрібно впроваджувати державний механізм компенсації вартості молока, що йде на випоювання телят, та будувати халяльні забійні цехи, де можна було б переробляти м'ясо бичків не лише вирощених у промислових господарствах, а й на приватних та сімейних фермах. Це дасть змогу опановувати ринок охолодженої яловичини – продукції з високою доданою вартістю, на якому Україна наразі майже не представлена.
Інвестиції замість дотацій
До 2017 року основним інструментом державної підтримки сільгоспвиробників був спецрежим ПДВ. Після його скасування на вимогу МВФ уряд запровадив механізм державних дотацій. Але ними скористалися, в основному, великі підприємства, які займаються птахівництвом, що й так є прибутковою справою. Тому сільгоспвиробники очікували, що порядок нарахування та виплат у 2018 році буде скориговано. Однак ухвалений на початку грудня бюджет не передбачає коштів на прямі дотації аграріям.
Натомість в уряді заспокоюють: замість дотацій галузь отримає необхідну державну допомогу у збільшеному вигляді. На потреби тваринників в головному кошторисі закладено 4 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж було заплановано спершу. Кошти будуть спрямовані на три ключові програми: здешевлення вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, здешевлення кредитів на таке будівництво та розвиток генетики та селекційної справи. Крім цього, у бюджеті передбачено 945 млн грн на відшкодування аграріям вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки. А фермери можуть розраховувати ще на 1 млрд грн фінансової допомоги додатково. Державні діячі наголошують, що потрібно поступово переходити від дотаційного принципу фінансування галузі – до інвестиційного.
«Впевнений у тому, що зростання попиту на сільськогосподарську продукцію зараз нам, українцям, треба використати як стимул інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектору», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.
На думку експертів, для такого переходу зараз складаються сприятливі умови. За дослідженнями Інституту аграрної економіки, вже другий рік поспіль спостерігається значний притік капіталу в сільське господарство.
«На 1 гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів і тютюнових виробів у січні-березні 2017 року припало 3,38 грн інвестицій у сільське господарство», – коментує науковий співробітник Інституту Вероніка Гарбар.
Статистичні дані Мінагрополітики підтверджують цю тенденцію. У січні-вересні 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними послуг було освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Отже, наразі гроші надходять у галузь, головне – скористатися можливостями, які вони надають.
