Минулої п’ятниці кобелячани зібрались на березі Ворскли, щоб освятити воду та скупатись у річці.
Хрещення Господнє — це третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. У народі його називають Водохреща. Це свято православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня.
Вважається, що в цей день Іоанн Хреститель похрестив у річці Йордан 30‑річного Ісуса Христа. Коли Ісус вийшов на берег, то з небес пролунав голос Бога-Отця, який назвав його своїм Сином. На нього в образі голуба зійшов Святий Дух. Тому Водохреща збігається ще з одним православним святом — Богоявленням.
Дивіться також відео з Кобеляцького Водохреще
Як Водохрещу відзначали наші предки
З давніх часів люди вірили, що набрана з річки опівночі перед Водохрещею вода має цілющі властивості. Її зберігали за образами та лікувались у випадку тяжкої хвороби чи поранення.
За тиждень до Водохрещі чоловіки прорубували на річці ополонку та випилювали з льоду хрест. Його встановлювали поряд із ополонкою. За допомогою бурякового квасу хрест «фарбували» у червоний колір. Також із льоду будували престол. Із соснових гілок робили арку, яку називали «царськими вратами».
Після вранішнього церковного богослужіння уся громада направлялась до річки. Попереду несли дерев’яний хрест. Очолював процесію священник. Кожен, хто йшов, ніс із собою глечик або пляшку для води. Юнаки брали із собою голубів, а мисливці рушниці, «заряджені» клейтухом. Біля хреста священик занурював хрест у ополонку, мисливці стріляли, а юнаки випускали птахів на честь Святого Духа.
Коли воду освячували, люди підходили до ополонки і набирали рідину у свій посуд. Ті, хто приїхав до річки на конях, напували тварин йорданською водою, аби хвороби не боялися та були міцними. Усі бажаючі занурювались у воду з головою три рази, хрестячись і вимовляючи молитву. Люди каялися, просили у Бога прощення і лише після цього занурювалися у воду. Цим віруючий доводив, що готовий іти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру.
Із давніх часів християни вважають, що освячена на Йордан вода має силу очищати і зцілювати душу та тіло людини. Нею скроплюють дім, аби оселю оминало нещастя і негаразди. До речі, свячена йорданська вода не псується і довго зберігається.
Купання на Йордан — це корисно чи шкідливо?
Сьогодні більшість людей занурюються у освячену воду без молитов, каяття і думок про Бога. Це, швидше, — поширений обряд. Тому, якщо ви купаєтесь у ополонці, то треба це робити з вірою, очищаючи душу і тіло.
Медики радять перед зануренням добре розім’ятись: поприсідати (10–15 разів), пробігтись чи пострибати кілька хвилин. До купання не рекомендується нічого їсти. Алкоголь для «хоробрості» заборонено вживати, оскільки це дасть зайве навантаження на серце і посилить переохолодження. У ополонку краще заходити поступово, перебуваючи у воді не більше 10 секунд. Бажано не мочити голову, щоб не застудити її. Після купання треба розтерти тіло рушником, швидко одягтись і випити гарячого чаю.
Лікарі наголошують, що занурюватись у крижану воду може лише здорова людина. Людям із гіпертонією, слабким серцем, нежиттю і навіть незначним підвищенням температури забороняється купатись у ополонці.
Кобелячани купались до самого вечора
З кожним роком традиція купатись на Водохрещу набуває значного поширення серед жителів нашого міста й району. Чимало сміливців їдуть для цього у Світлогірське, ще більше пірнають у Кобеляках.
Підтвердженням цього є велика кількість світлин і відео, викладених у соцмережах.
19 січня о 12:00 більше сотні містян зібрались на центральному пляжі міста, аби освятити воду і зануритись у річку. Обряд освячення провели священнослужителі Василь Сверлович і Георгій Момоход. Після того, як священники занурили хрест у річку та окропили присутніх святою водою, усі бажаючі почали купатись. Серед сміливців були як дорослі, так і діти.
Одним із рекордсменів виявися депутат міської ради Сергій Галушко. Чоловік купався двадцять другий рік поспіль. З його слів, через те, що цієї зими майже не було морозів, він уперше пірнув у річку.
Кілька хвилин у воді перебував Андрій Ткаченко. Чоловік не тільки пірнав, а плавав у річці, наче влітку. Він зізнався, що ніяк не готувався до купання. І відзначив, що в минулому році води в річці було більше.
Досвідчені купальщики наголошували, що набагато приємніше пірнати в ополонку, ніж заходити з берега в холодну воду. Та не дивлячись на те, що на вулиці була від’ємна температура, на пляжі постійно збирались бажаючі скупатись. Вони приїздили сюди до самого вечора.
Як розповів отець Георгій, хрест на воді встановили працівники «Міської сервісної служби», спецтехніку для буріння дна надав Ігорь Проценко, спецавтомобіль для перевдягання — Андрій Ященко. На березі чергували працівники поліції і рятувальники.
Кожен бажаючий міг поласувати смачною кашею та випити гарячого чаю, які приготували Андрій Ниський та Ірина Пролом. Продукти для них придбав отець Георгій.
