У суботу, 10 березня, відбулися збори «Спілки пасічників Кобеляцького району», де присутні підвели підсумки своєї роботи в минулому році та озвучили найближчі плани на 2018‑ий.
Громадська організація створена в грудні 2015 року. Зараз вона нараховує майже три десятки пасічників. Очолює організацію Ігор Пелюхня. За час свого існування члени Спілки виконали значний обсяг роботи. Спільно з гадяцькими представниками Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені Прокоповича» та колегами з інших районів Полтавщини, вони займаються виведенням продуктивної породи української степової бджоли. Для цього було створено острівний облітник, який знаходиться на Жовнінських островах, що в Кременчуцькому водосховищі. Бджолярі вивезли в заповідну зону батьківські сім’ї та неплідних маток, які походять від видатних родоначальниць. Їх відібрали з господарств у нашій місцевості.
Ігор Пелюхня говорить, що першочерговим завданням є створення чистопородних бджіл, які вирізнятимуться високою продуктивністю і стійкістю до зовнішніх чинників. Саме тому голова Спілки пропонує пасічникам безкоштовно взяти на тестування бджолиних маток, аби закріпити отримані результати і перевірити їх продуктивність.
— Нашу групу матководів‑селекціонерів, яка на сьогодні налічує 25 чоловік, цікавить достовірний результат, — каже Пелюхня. — Тому пасічники, котрі братимуть участь в експерименті, не знатимуть, чиї матки їм дістались. Це буде відомо лише керівникові групи. У такий спосіб ми отримаємо правдиві відомості. Далі відбуватиметься індивідуальна селекція кращих особин, аби закріпити ознаки.
Як пояснив голова громадського об’єднання, група працює над організацією кооперації з переробки і збуту продукції бджільництва. Суттєвої допомоги від держави пасічники не отримують, тому поки що розраховують лише на власні кошти. Місцеві пасічники, які входять у сільськогосподарський кооператив «Медовий край», придбали на території Підгори колишнє службове приміщення, де планують установити обладнання з переробки продукції бджільництва, що відповідає санітарним нормам.
— Оскільки мед відноситься до продукції тваринного походження, на солодку масу встановлюється державний стандарт (ГОСТ), — пояснює голова Спілки. — Продукція бджільництва має проходити етапи приймання, переробки, зберігання і транспортування. Розумієте, низькі закупівельні ціни на мед не покривають тих затрат, які несе пасічник—самостійник. Придбати обладнання індивідуально майже неможливо. І тому найбільш дієвим варіантом є об’єднання в кооператив. Ми хочемо продавати натуральний якісний мед, отриманий із наших пасік, не як сировину, а як готовий продукт. Тому запрошуємо до співпраці місцевих бджолярів.
Зупинився Ігор Пелюхня і на гострих проблемах, із якими стикаються його колеги. Спілка постійно працює над попередженням і запобіганням випадків з отруєння бджіл. Для цього проводиться роз’яснювальна робота серед самих бджолярів і співпраця з управлінням агропромислового розвитку. Також, під час нарад із підготовки до весняно-польових робіт, бджолярі доносять проблему до сільськогосподарських виробників. Ті погоджуються вчасно повідомляти про внесення хімічних препаратів на свої поля. При цьому деякі бджолярі, вивозячи пасіку на кочівлю, не інформують про це органи місцевого самоврядування або землевласників. Голова Спілки запропонував колегам користуватись інтернет-ресурсом Гранд Експерт, де сільськогосподарські виробники вказують про місце та час обробки своїх полів і садів засобами захисту рослин. Бджолярі також зазначають місце знаходження пасіки на кочівлі.
Крім того, Спілка працює над покращенням медоносної бази. Зі слів Ігоря Пелюхні, на всеукраїнській конференції бджолярів, яка проходила в Полтаві наприкінці січня, було прийняте рішення провести в День довкілля своєрідний флешмоб. У ньому візьмуть участь представники Дніпровської, Полтавської обласних спілок і Кобеляцької районної.
— Ми плануємо висаджувати медоносні дерева, — наголосив Пелюхня. — У цьому році наша Спілка посадить у Кобеляцькому районі 2 000 саджанців липи. Та для цього потрібно домовитись із органами місцевого самоврядування і лісничими господарствами, аби наша робота не пропала дарма. Оскільки за деревами потрібно доглядати. Якщо все вдасться, то в 2019‑му висадимо акацію, а потім — софору.
Про відшкодування і ярмарки
Присутня на зібранні керівник управління агропромислового комплексу Тетяна Чердак повідомила, що у Кобеляцькому районі працює Програма підтримки галузей АПК. Вона діє до 2020 року. У напрямку бджільництва цього року були внесені деякі зміни. Відтепер за 30‑відсотковим відшкодуванням для придбання матеріалів і першої пасіки можуть звертатись пасічники-початківці, які закінчили ліцензований заклад освіти протягом трьох останніх років. Раніше термін складав один рік. Кошти з районного бюджету за цим напрямком ще не використані. Для відшкодування потрібно подати заявку, накладну про придбання обладнання для пасіки, ксерокопію паспорта і коду, довідку з сільської ради, що пасічник займається бджільництвом, та кількість вуликів. За компенсацією можуть звертатись учасники антитерористичної операції, які утримують бджіл. Також відшкодовується 50‑відсоткова вартість племінного матеріалу, закупленого в сертифікованих господарствах. На одну пасіку передбачається 5 тисяч гривень, за умови співпраці з місцевими бюджетами.
Ігор Пелюхня повідомив колег, що до нього постійно звертається місцева влада з пропозиціями взяти участь у ярмарковій торгівлі, яка проводиться під час різних заходів. Тетяна Сенчук, представник голови обласної спілки пасічників, пояснила, що це допоможе бджолярам розрекламувати свою продукцію і збільшити обсяги продажу.
А власник атестованої племінної пасіки Василь Гаврилов розповів, як розвивалась ярмаркова торгівля у Карлівці. Крім того, він запропонував колегам купувати на його пасіці племінний матеріал, маток української степової породи бджіл Сагайдацького типу, і отримати часткове відшкодування за програмою. Усі відповідні документи є в наявності. Пакети коштують 1350 гривень, а матки — 220.
За детальною інформацією щодо участі у Спілці можна звертатись до Ігоря Пелюхні за телефоном (066)986–50–01.
