Цьогорічний березень таки примудрився здивувати українців. Дехто жартує, що дитячий віршик, який вчать у школі, зараз має звучати по-новому. Щось на зразок: «Ой, снігу, снігу білого, насипала весна». Та попри всі примхи погоди, теплі весняні дні рано чи пізно настануть.
А з настанням справжнього тепла українці за своєю стародавньою звичкою дружно потягнуться на городи, щоб там щось посіяти–посадити і восени зібрати урожай. І хоча дехто запевняє, що коли порахувати всі витрати, понесені на вирощування картоплі, моркви, цибулі та капусти, то дешевше, а головне, легше придбати всі ці овочі на оптовому ринку в пік осіннього падіння цін.
Та ніхто ті витрати ніколи не рахував. І навряд чи буде. Тим більше, що для українців робота на городі є своєрідною медитацією, а не агрономічним заходом.
А для того, щоб овочі виростити, потрібно для початку їх посадити чи посіяти. Уже зараз можна говорити, що ця стаття витрат навесні 2018 року суттєво не зросла. А дефіциту насіння овочевих культур не існує.
Продавці у кобеляцьких насіннєвих магазинах уже стомилися виглядати покупців. Вони стверджують, що продукція вітчизняного виробництва не подорожчала взагалі. Так, кілограм насіння капусти «Іюньська» чи «Золотий гектар», як і рік тому, коштує 500–600 гривень. Звичайно, таку кількість будуть купляти виключно люди, які саджатимуть овочі для подальшого продажу. Звичайні покупці беруть насіння у пакетах або й поштучно. Тут теж стрибка цін не відбулося. Насіння в пакетиках коштує від 2,5 до 9 гривень, у залежності від виробника.
З імпортного насіння поки що люди купують виключно капусту. Із ранніх — «Кевін», «Аліна», «Етма», «Пандіон». Як завжди, користується попитом прекрасний голандський гібрид «Агресор».
Так що, чим засіяти і засадити городи – є. Були б гроші і здоров’я.
