Для порятунку краєзнавчого музею потрібен рецепт фахівців, а не заяви політиків

Обговорення щодо проблеми руйнації Полтавського обласного краєзнавчого музею з кожним днем набирає все більших обертів. Здається, що в пошуках крайнього всі забули про основне: впоратися з проблемами, що виникли, можуть тільки фахівці, які повинні з’ясувати причини появи тріщин у стінах будівлі музею та запропонувати ефективний шлях їх усунення. До них ми і звернулися за коментарями.
Ведучи журналістське розслідування, перший, з ким спілкувалися, був міський голова Андрій МАТКОВСЬКИЙ.
— Найбільша проблема, яка хвилює мене як міського голову, полягає в тому, що ті люди, які протягом останнього місяця дуже багато говорять про проблеми музею, абсолютно ними не переймаються. Вони думають тільки про своє політичне майбутнє, — переконаний мер.
— Мені важко пояснити ситуацію, чому керівництво обласної державної адміністрації, знаючи про тріщини в будівлі музею, зафіксовані ще актом за 2001 рік (де зазначена необхідність дослідити фундамент та вжити заходи з його укріплення), використавши протягом останніх трьох років бюджетні кошти в сумі 14,8 мільйона гривень на реконструкцію музею, не спромоглися дослідити фундамент та укріпити його.
Виникає питання до таких керівників: хіба ви не знаєте, що спочатку потрібно знайти причину проблеми, а потім ремонтувати будівлю?!
По-друге я, дуже здивований тим, що наші опоненти багато говорять про непрозорість прийнятих рішень з приводу будівництва на вулиці Конституції, 4. (З цими словами мер демонструє сторінку офіційного сайту міської ради з відповідними рішеннями виконкому. Ще хвилина — і вже завантажується рішення сесії. Таким чином, без особливих зусиль можна ознайомитися з цими документами).
Наприклад, у рішенні міської влади про виділення земельної ділянки для будівництва будинку біля краєзнавчого музею чітко вказано, що замовником призначається управління капітального будівництва з правом залучення інвесторів. У рішенні сесії за 2008 рік читаємо: залучити на умовах пайового внеску кошти приватного підприємства «Полтавасервісінвест» у будівництво адміністративного будинку на вулиці Конституції, 4.
Цікавимося в міського голови і про гроші, витрачені на будівництво.
— На зведення цієї споруди не витрачено жодної копійки з міського бюджету, усе робилося за кошти інвестора — продовжує мер. — Тому говорити, що будівля зведена задешево — просто некоректно! Це справа винятково інвестора.
Проблемі музею вже 30 років, її, безперечно, треба вирішувати. Для його порятунку я зроблю все, що в моїх силах. Та, на жаль, сьогодні дуже важко вести конструктивні переговори з представниками нинішньої обласної влади краще було б, якби наші опоненти напередодні місцевих виборів, відзвітували за те, що вони зробили для полтавської громади за роки, проведені при владі.
На думку начальника управління капітального будівництва (УКБ) міськвиконкому Володимира ГОДНІ, для запобігання процесам деформації будівлі музею доцільним є шлях усунення загрози подальшого розвитку процесів підтоплення.
— Міська влада вбачає необхідність у комплексному підході до вирішення інженерного захисту кварталу, в якому розташований краєзнавчий музей, — говорить Володимир Годня. — На замовлення УКБ Харківським проектно-вишукувальним відділенням інженерного захисту території Державного головного науково-вишукувального інституту розроблена програма виконання проектно-вишукувальних робіт і розробки техніко-економічного обґрунтування заходів із захисту від підтоплення території, на якій розташований музей. Орієнтовна вартість всього комплексу робіт, що включають в себе вишукувальні, проектні роботи та заходи із захисту від підтоплення території схилу, обмеженого вулицями Леніна, Жовтневою, Конституції, становить 700 тисяч гривень.
У свою чергу в науковців Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка та спеціалістів Державного головного науково-дослідного виробничого інституту інженерно-технічних екологічних вишукувань різні підходи до вирішення проблеми. Завідувач кафедри видобування нафти і газу та геотехніки ПНТУ, професор Микола ЗОЦЕНКО вважає, що для остаточного прийняття рішення щодо способу порятунку музею варто запросити третю сторону. На його думку, такою могли б стати співробітники відділу інженерної гео-логії та гідрогеології інституту геології при Національній академії наук України.
— Кафедра основи фундаментів ПНТУ досліджує проблеми краєзнавчого музею вже 50 років. Особливо ґрунтовно даним питанням займався наш викладач Юрій Великодній. На його думку, проблему появи тріщин в будівлі архітектурної пам’ятки, які виникають внаслідок її підтоплення поверхневими водами, може вирішити спорудження стіни. Вона перегороджувала б підземні ходи та зупиняла хід води під споруду музею, — коментує Микола Леонідович. — Проте стіна уповільнює процес руйнації музею, але не запобігає йому. Основним заходом є укріплення музею, тобто будівлю треба «пересадити» на палі. Але ці роботи коштуватимуть мільйони гривень. А спорудження стіни обійдеться менш, ніж у 200 тисяч гривень, до того ж спорудити її можна максимум за тиждень.
Директор відділу інженерного захисту території Державного головного науково-дослідного виробничого інституту інженерно-технічних екологічних вишукувань Анатолій ГОЛОВКОВ зазначає:
— Щоб дізнатися про причину деформації будівлі краєзнавчого музею, треба перш за все вирішити проблеми з водою, а це потребує ґрунтовних досліджень. Не треба забувати й про пожежу, яка трапилася влітку в краєзнавчому музеї. Адже внаслідок її гасіння на будівлю вилили багато води. Вона могла потрапити в простінки та стати однією з причин появи тріщин. Загальною ж причиною виникнення тріщин у будівлях, що знаходяться в центрі Полтави, є підвищення рівня ґрунтових вод, тому потрібно провести дослідження не тільки території музею, а й всього кварталу. Наша точка зору розходиться з пропозиціями фахівців ПНТУ. Тому в Полтаві найближчим часом відбудеться нарада, на якій зберуться як представники влади, так і спеціалісти для остаточного прийняття рішення. Щодо споруди, яка знаходиться поряд з музеєм, то можу сказати, що її будівництво не могло ніяк вплинути на появу та поглиблення тріщин в будівлі музею. Я особисто бачив котлован, який виривали під неї. Він був сухий, ливневу каналізацію перед будівництвом відремонтували, поклали нові труби.
Наразі голова правління Полтавської обласної організації спілки архітекторів України, лауреат Державної премії України Микола КАРЮК переконаний: ажіотаж навколо проблеми будинку музею та адміністративного приміщення, що збудоване поруч, — суто політичний. Він говорить, що перший макет будівлі краєзнавчого музею розробив київський архітектор Олександр Шершов. Саме за його проектом заклали фундамент. Проте вже невдовзі був оголошений конкурс на новий проект.
— Як відомо, перемогу в ньому здобув харківський архітектор Василь Кричевський. Та будувати будинок земської управи розпочали на фундаменті, закладеному за попереднім проектом. Він, до речі, був значно меншим, оскільки спочатку не передбачалося будівництво такого масштабу. Думаю, що тріщини з’явилися вже незабаром після введення будинку в експлуатацію, — говорить Микола Карюк.
Щодо адміністративного будинку, який зараз розташований біля музею, то зазначу: при його проектуванні ми зробили максимальний відступ від музею — 16 метрів та на 10 метрів відступили з того боку, де знаходиться житловий будинок. Цього більш ніж достатньо. Загалом, наші співробітники дуже серйозно віднеслися до будівництва цього об’єкта. По-перше, за нашою вимогою були зроблені детальні геологічні дослідження. По-друге, ми проектували будівлю на палях, при цьому використали не метод забивання, а безпечніший метод вдавлювання. Більше того, 4 рази випробували палі та коректували поле після випробування. До речі, фундамент з паль найбільш сприятливий для такої території, де є інтенсивні грунтові води. Але треба пам’ятати, що палі не зупиняють руху ґрунтових вод. Будівля проектувалася з підвалом. Тому підлога будинку знаходиться на рівні землі біля музею. Тобто, я абсолютно впевнений та гарантую, що він аж ніяк не впливає ні на появу тріщин у стінах музею, ні на тріщини в житловому будинку, що знаходиться поряд.
Варто зазначити, що під час спорудження котловану для цього адміністративного будинку археологи провели детальні розкопки. Зокрема, як зазначає завідувач кафедри основ архітектури ПНТУ імені Юрія Кондратюка Валерій ТРЕГУБОВ, котлован і досліджені об’єкти були оглянуті фахівцями як з Полтави, так і з Києва.
— Ділянку, на якій проводилися розкопки, оглянув заступник міністра культури і туризму України Микола Яковина та інші столичні спеціалісти. У результаті було встановлено, що будівельні роботи не несуть ніякої загрози для видатної пам’ятки архітектури — краєзнавчого музею, — прокоментував пан Трегубов.
А от архітектор Євген ШИРАЙ, який 27 років працював на посадах першого заступника архітектора Полтавської області, а з 1998 по 2007 роки був головним архітектором області, стверджує, що не можна пов’язувати появу тріщин із підземними ходами та ґрунтовими водами. Адже на території музею, на його думку, підземних ходів… немає.
— У нас звикли кожну складну ситуацію, що виникала, списувати на підземні ходи. Так, на подвір’ї музею є підземні канали, які будувалися з метою опалення приміщення, але це не підземні ходи. Вважаю, що причина появи тріщин — неправильний режим експлуатації приміщення. Деякий час музей стояв фактично без покрівлі, лише нещодавно її виконали належним чином. Отже, відбувалося протікання даху. Однією з причин, цілком ймовірно, могла бути й літня пожежа музею. Варто відкинути й ту думку, що на збільшення старих та появу нових тріщин у стінах будинку вплинуло зведення будівлі, що поряд.
Висловити свою точку зору щодо проблеми, яка виникла, ми попросили головного інженера краєзнавчого музею Анатолія Свистуна. Проте пан Свистун відмовився від будь-яких коментарів. Не захотіла коментувати ситуацію і директор краєзнавчого музею Катерина Фесик.
Отож, безперечно, краєзнавчий музей, як унікальна перлина української архітектури, потребує термінового «лікування». Головне, щоб рецепт «виписали» фахівці, а не політики.

Логін:
Пароль:
запам'ятати