У понеділок, 26 березня, у редакцію газети «ЕХО» завітав начальник Кобеляцького відділу поліції. Володимир Федан, у рамках рубрики «Година запитань до поліції», відповів на питання, які задавали жителі району та журналісти тижневика.
Розмова відбулася в стилі, схожому на редакційну рубрику «Кабінет», котра була запроваджена «ЕХО» кілька років тому. Потрібно відзначити, що цього разу ініціатором зустрічі був сам начальник Кобеляцького відділу поліції. Саме Володимир Федан запропонував, щоб читачі «ЕХО» та інші жителі міста й району задавали йому питання, котрі хвилюють громадськість.
За кілька днів до зустрічі ми анонсували її проведення і запропонували читачам надсилати свої запитання на електронну пошту, Вайбер, Телеграм та дзвонити на редакційні номери телефонів. Паралельно ми й самі готувалися до розмови з начальником поліції. Адже попередній досвід проведення таких заходів свідчив, що активність громадян не надто висока. У принципі, так сталося і цього разу. Протягом години розмови на редакційний номер зателефонували три людини. Кращою була активність користувачів Інтернету. На «електронку» надіслано 9 запитань.
Розпочалася розмова з телефонного дзвінка в студію «ЕХО». Пенсіонерка, жителька міста Кобеляки, поскаржилася на сусіда, котрий, на її думку, неправильно паркує свій автомобіль у дворі загального користування. Володимир Федан вислухав жінку і пообіцяв направити до неї наряд поліції. Правоохоронці мали на місці розібратися в ситуації. Одразу потрібно відзначити, що свою обіцянку начальник поліції виконав. Наступного дня до редакції двічі заїжджали поліцейські. Вони через збережений номер її телефону намагалися додзвонитися до заявниці. За словами поліцейських, того ж дня вони двічі приїжджали за вказаною адресою. Але заявниця не відкривала їм двері. Уже через кілька днів начальник поліції повідомив редакцію, що з жінкою поліцейські таки зустрілися. Вони провели бесіду і з її сусідом. Федан резюмував:
— У цьому випадку не обов’язково когось відразу карати. Ми спробували допомогти людям порозумітися, налагодити добросусідські відносини. Та в разі подальших непорозумінь, жінка вже знає, кому телефонувати.
Другий дзвінок теж містив у собі не питання, а, швидше, претензію до роботи правоохоронців. Чоловік, теж мешканець Кобеляк, поскаржився, що крадіжку з його оселі не можуть розкрити з 2014 року. На його думку, поліцейські просто нічого не роблять. Володимир Федан пообіцяв проконтролювати перебіг тієї давньої справи.
Третій дзвінок, який був зроблений ще задовго до початку анонсованої зустрічі, містив у собі запитання. Житель Кобеляк запитував і пропонував водночас. Чоловіка турбує дотримання правил дорожнього руху. Він просив виставляти регулювальника на вулиці Михайлівській, у районі школи № 3. Адже там, у місці, де встановлений відповідний знак і нанесена дорожня розмітка, більшість водіїв ігнорують закон і не пропускають пішоходів на переході.
Начальник райвідділу відповів:
— Думаю, усі вже давно помітили, що патрульні поліцейські машини з нашими співробітниками кожного ранку чергують на перехресті вулиць Шевченка і Покровської. Там, у місці постійного пожвавленого руху транспорту, розташована міська школа. Присутність поліцейських дисциплінує, в першу чергу, водіїв, зменшуючи потенційну небезпеку для школярів. Наші машини не стоять там постійно, вони курсують по місту. Враховуючи побажання чоловіка, який дзвонив, звернемо більше уваги і на вказану ним ділянку дороги поряд зі школою № 3. Регулювальника, на жаль, ми виставити не зможемо. Не вистачає в нас для цього людей.
Ніякого злочинного угрупування в кобеляках немає
Далі Володимир Федан уже відповідав на запитання користувачів інтернету та працівників редакції.
КОРИСТУВАЧ:
— Як сталося так, що Федан повернувся у Кобеляцький район після направлення в Лубни?
ФЕДАН:
— Навіть важко відповісти на це запитання. А це добре, чи погано, що повернувся? Ну, як я можу коментувати розпорядження вищого керівництва, котрі стосуються служби? Перевели в Лубни, потім повернули в Кобеляки. Моя справа — виконувати.
КОРИСТУВАЧ:
— Яка специфіка роботи в Кобеляках і Лубнах? Чи є відмінності, плюси й мінуси.
ФЕДАН:
— Специфіка й відмінності, безумовно, є. Лубни — це місто. Там більша щільність населення, більше підприємств. Значить і концентрація злочинів зосереджена в одному місці. У Кобеляцькому районі нашим співробітникам доводиться набагато більше їздити. Район великий, злочини та правопорушення трапляються скрізь. Та специфіка злочинів схожа. Проблеми однакові — квартирні крадіжки і наркоманія.
КОРИСТУВАЧ:
— Чому двері райвідділу зачинені для людей? Від кого поліцейські ховаються? У Європі, в яку ми йдемо, такого немає.
ФЕДАН:
— Ну, про Європу сказати не можу. Не бував там. Та чомусь впевнений, що там відділи поліції розташовані у спеціально збудованих для цього будівлях. У нас, зокрема і в Кобеляках, — у пристосованих. Самі ж розумієте, що будівля, у якій нині знаходиться райвідділ, споруджувалася не для цього. Саме тому і вживається такий додатковий захід безпеки, як зачинені двері. У відділі — зброя, матеріали кримінальних справ. Такі будівлі намагаються захопити в першу чергу. Але ж… Біля вхідних дверей райвідділу розміщена кнопка дзвінка. Людина на неї натискає, її бачать у відеокамеру і відкривають двері. Не чув про випадки, коли людям не відчиняли. Сам постійно користуюся тим дзвінком.
КОРИСТУВАЧ:
— Мені неодноразово доводилося чути докори на вашу адресу в «кришуванні» й покриванні злочинного угрупування молодиків, яких у Кобеляках називають «безпрєдєльщиками». Що на це скажете?
ФЕДАН:
— І мені таке неодноразово доводилося чути. Але назвіть, будь ласка, конкретні факти й приклади. Ніхто не називає. А я назву. Так, у 2017 році був засуджений житель Кобеляк Ч., якого тут називають якимось злочинним авторитетом. Він отримав міру покарання. Зараз у суді перебувають відразу дві справи по громадянину Б., якого зараховують до названого злочинного угрупування. Обидві справи стосуються нанесення тілесних ушкоджень. У суді перебуває і справа ще по одному «бандиту», громадянину В. Тут мова йде про незаконне заволодіння транспортним засобом. Думаю, усі пам’ятають, що автомобіль викрали в редакції газети «Колос». Оце — факти. А розмови про «кришування», про злочинне угрупування є домислами. Немає в Кобеляках ніякого злочинного угрупування. Я сказав би так: поліція забезпечує таким злочинцям «кришу» в державній установі із заґратованими вікнами.
РЕДАКЦІЯ:
— До речі, продовжуючи тему злочинного угрупування. Кілька тижнів тому в лікарню привезли трьох жителів міста із серйозними травмами. Люди говорять, що всі ці молодики і є місцевими «бандитами». Нібито, вони стали учасниками конфлікту з іншими злочинцями, із Кременчука. І ті приїхали й жорстоко, прямо у спортзалі, де «качалися» «бандити», їх побили. Що можете сказати з цього приводу?
ФЕДАН:
— Так, факт мав місце. Троє молодиків, із травмами різного ступеня тяжкості, були доставлені в лікарню. По цьому факту відкрили кримінальне провадження. Але всі троє дружно написали пояснення, що самотравмувалися на тренуванні. Справа була закрита.
КОРИСТУВАЧ:
— У чому полягає доцільність відеоспостереження? Ці камери потрібні на вулицях, чи ні? Не чув, щоб вони допомогли розкрити хоча б один злочин.
ФЕДАН:
— Камери відеоспостереження, як і всі інші сучасні технічні засоби, дуже необхідні. За допомогою них ми розкрили багато злочинів. Знаходили і людей, і автомобілі. Зокрема, завдяки одній з відеокамер був установлений, а потім знайдений, автомобіль, на якому їздив чоловік, що вчинив дуже тяжкий злочин. Говорю про факт зґвалтування. При цьому, не обов’язково йдеться про відеокамери, закуплені коштом Кобеляцької міськради. Допомагає й обладнання, закуплене і встановлене коштом інших організацій чи приватних осіб. За цим – майбутнє. В усьому світі роблять ставку на сучасні технічні засоби. Є програма «Безпечне місто». За допомогою неї можна відслідкувати переміщення тієї чи іншої особи, що підозрюється в злочині по всьому населеному пункті. Але для цього в Кобеляках потрібно встановити більшу кількість відеокамер і придбати програмне забезпечення.
КОРИСТУВАЧ:
— З ким у поліції краща співпраця — із районною владою чи міською?
ФЕДАН:
— З усіма підрозділами влади в Кобеляцькому районі поліція має розуміння і нормальну співпрацю. Виділяти нікого не буду.
Головна проблема — байдужість суспільства
КОРИСТУВАЧ:
— Яку головну проблему в роботі поліції можете назвати?
— ФЕДАН:
— На мій погляд, головною проблемою є байдужість та апатія суспільства. У всьому світі правоохоронні органи борються зі злочинністю спільно із громадськістю. Люди повідомляють про злочини і правопорушення, називають осіб, які в цьому замішані. У нас, на жаль, цього немає. Навпаки, дехто намагається лише заважати. Наведу два приклади.
Приклад перший, негативний. Усі пам’ятають, що в минулому році в Біликах був вчинений тяжкий злочин. Жорстоко побили і пограбували молодого хлопця. Поліцейські три дні розшукували злочинця. Практично весь склад райвідділу, у тому числі і я, постійно перебували в Біликах. Прохали про допомогу і громадськість. І що відбулося? Група людей приїхали до райвідділу і почали там мітингувати, заявляючи про незрозумілі, нічим не підкріплені, претензії до поліції. Знову кричали, що поліція когось покриває, називали прізвища «злочинців». І якраз в той момент, зараз уже можу про це говорити, готувалися документи для отримання дозволу суду на обшук в помешканні чоловіка, який вчинив злочин. Але (замість того, щоб виконати свою роботу і затримати підозрюваного) і я, і мої підлеглі більше години стояли й вислуховували незрозумілі претензії. І якраз у ці хвилини злочинець тікав з Біликів. Ми його таки затримали, але за межами району.
Приклад другий, позитивний. Він, до речі, висвітлювався на сторінках вашої газети. Тривалий час у Кобеляках, у мікрорайоні Авторота, у багатоквартирному будинку функціонувала «точка» з виготовлення і збуту наркотиків. Боротися з цим злом, у першу чергу, вирішили місцеві жителі. І це допомогло провести результативний обшук і затримання. Щоправда, потім суд, керуючись незрозумілими мотивами, випустив злочинця на волю. Але люди не заспокоїлися. Вони й далі сигналізували, у хорошому сенсі, «тиснули» на суд і поліцію. І відбулося нове затримання. І злочинець нині відбуває покарання, Кобеляки позбулися наркопритону, жителі будинку сплять спокійно. І ніхто, підкреслюю, ніхто, окрім самого продавця наркотиків, не постраждав. Отак повинні робити всі. І тоді, спільними зусиллями, ми якщо не подолаємо повністю, то суттєво зменшимо рівень злочинності. Так живуть і діють у всіх суспільствах, які прийнято називати цивілізованими. Ви ж усі знаєте, що, скажімо, в Німеччині, де люди живуть заможно і безпечно, громадянин зателефонує в поліцію чи іншу службу, коли побачить, що сусід неправильно припаркував автомобіль. А у нас буває, що злочинці годинами водять по селу викрадених корів, а ніхто навіть не спробує зателефонувати на 102. Боїтеся помсти, фактів якої, до речі, немає? То зайдіть до мене на прийом, повідомте інформацію особисто. Якщо ж керуватися виключно недовірою до правоохоронних органів, то це — глухий кут. Так, поліцію можна (інколи й потрібно) критикувати. Але — по факту. І водночас — допомагати. У такому разі матимемо потрібний суспільству результат.
КОРИСТУВАЧ:
— Як оцінюєте реформу правоохоронних органів? Чому в людей існує недовіра до поліції?
ФЕДАН:
— Почну з іншого. Недовіра дійсно існує. Наведені вище приклади це підтверджують. Одна з причин — спотворення реальної картини, однобока подача інформації. Ви ж самі прекрасно бачите, що в ЗМІ, а особливо у соцмережах, тиражують виключно негатив про поліцію. Там злочин не розкрили, там поліцейські службову машину розбили, там ПДР порушують, там неправильно себе поводять. Тобто, все погано, погано і ще раз погано.
А тепер давайте разом задумаємося, чи це так? Якщо керуватися виключно такими повідомленнями, то поліцейські взагалі нічого не роблять, ніяких злочинів не розкривають, а лише б’ють машини і добропорядних громадян. Уявили ситуацію? Аби це було правдою, щоб тоді творилося в країні. Та вона б уже загинула б. Уже згаданий нелюд у Біликах і надалі б обкрадав цвинтарі та вбивав людей. Але ж це не так, тому що поліцейські професійно виконали свою роботу. І таких прикладів безліч, не менше, аніж негативу.
Але чимало людей бачать лише таку картинку. І не бачать, як затримують п’яниць за кермом, як, ризикуючи життям, захоплюють озброєних злочинців, як довго і важко відстежують наркоторговців. Усі люблять дивитися кадри прихованої зйомки про те, як поліцейські на дорогах беруть хабарі у водіїв. Але не задумуються, що хабарі дають за звільнення від покарання. Отже, винними є дві сторони. Крім того, люди не бачать і не знають, скількох водіїв та інших людей поліцейські щодня рятували і рятують від смерті. Дуже часто водії фур просто засинають за кермом, величезна машина мчить, будучи некерованою. А поліцейські це помічають і доганяють такі фури, сигналами клаксонів будять водіїв. Це трапляється щодня. Але цього не показують. І це — погано. Щиро не розумію, чому так відбувається. Люди, які зациклюються на формуванні негативного іміджу поліції, свідомо чи несвідомо руйнують державу Україна. Задумайтеся над цим.
Щодо реформи. Не мені її оцінювати. Тим більше, що реформа не закінчена. Скажу, що матеріальна база постійно покращується. Усі побачили, що кобеляцькі поліцейські, буквально протягом року, отримали два новеньких сучасних автомобілі (Міцубісі Аутлендер і Шкоду Рапід). Коли таке було востаннє? Підвищують і зарплату. Зараз слідчий отримує «чистими» 10200 гривень у місяць, рядові співробітники — 6,5–7,5 тисячі.
РЕДАКЦІЯ:
— До речі, раніше поліцейські в неофіційних розмовах постійно скаржилися, що навіть форму купляють за власні кошти. Що зараз?
ФЕДАН:
— То були ще міліцейські (посміхається). Ні, зараз всіх формою забезпечує держава. У першу чергу тих, хто постійно працює з громадськістю, тобто патрульних. Так, форму можна пошити «під себе» в спеціальному ательє в Полтаві. Але це виключно добровільна справа.
РЕДАКЦІЯ:
— Вакансії на роботу в райвідділі є?
ФЕДАН:
— Є. Вільна посада слідчого, працівника кадрів і двох помічників чергового. Будь ласка, чекаємо тих, хто хоче працювати на благо держави.
Володимир Федан відповів ще на шість запитань. Але, за браком газетної площі, ми не друкуємо відповідей на них. Тим більше, що Володимир Іванович висловив готовність і надалі брати участь у заході під назвою «Година питань до поліції». Запитуйте. Якщо цього не робити, то й відповідей ніколи не буде.
