Смакували їх разом із пряним глінтвейном, гарячими чаєм та кавою. У торгових ятках на вулиці Жовтневій за млинці того дня правили від 2 гривень 50 копійок і більше (залежно від начинки). Полтавці грошей на скоромні наїдки в останній день перед Великим Постом не шкодували — ласували млинцями цілими родинами та компаніями. Ну а тим гостям свята, хто прилаштувався до владного кортежу на чолі з головою Полтавської обласної ради Олександром Удовіченком, архієпископом Полтавським і Миргородським Филипом та міським головою Полтави Андрієм Матковським, пощастило найбільше — їх пригостили головною стравою Масляної безкоштовно.
Свято Масляної на вулиці Жовтневій у Полтаві розпочалося якраз по обіді. І перетворило головну пішохідну вулицю міста на справжнє місце народних гулянь. Тут можна було побачити, як Зима з Весною кружляли у танку, почути, як малеча закликає весну, придбати вироби народних умільців у «Містечку майстрів». А при бажанні можна було прикупити й щось значно екзотичніше — Жовтневою бродив цілий табір переодягнених циган. «Роми» водили за собою вченого «ведмедя», який хвацько вибивав народні мелодії на бубні, та майже арабського «скакуна».
— Позолоти, дорогий, ручку! Що було, що буде — всю правду розкажу! — не вгавала колоритна молода «циганочка», «обробляючи» мера Полтави Андрія Матковського.
Що там вона нагадала керманичу міста невідомо, але на 50 гривень його таки «розкошелила». Ще 20-ку з міського голови спритні «цигани» видурили за «вогонь, а не скакуна»! Однак на одну «кінську силу» в автопарку мерії більше не стало: «циган» примудрився так провести оборудку, що і гроші за продаж отримав, і скакуна назад додому забрав. Меру, щоправда, пропонували об'їздити «рисака», однак він не зважився його осідлати — надто вже кволий вигляд мала конячина.
А вже на головній сцені свята біля обласного театру імені Гоголя архієпископ Полтавський та Миргородський Филип нагадав городянам, що свято відбувається в останній день Масляного тижня — Прощену неділю. І цього дня прийнято просити вибачення один у одного, аби й Господь пробачив гріхи наші. Мер Полтави скористався нагодою, аби попросити вибачення у городян. Насамперед, за нерозчищені вулиці та тротуари Полтави.
— Зима була справжня, зі снігами та морозами, і порадувала всіх, окрім хіба що комунальних служб, — сказав Андрій Матковський. — Вибачте за зимові незручності, за те, що комунальні служби виявилися не готовими боротися із зимовою негодою.
Владика Филип побажав, аби в період Великого Посту життя мешканців міста було спокійним і в родинах панувала гармонія.
Після промов у небо над Полтавою випустили жайворонків, які на своїх крилах мають принести у місто таку довгоочікувану весну. Щоправда, у таку зимову негоду випустили не справжніх пташок, а їхніх «двійників» з пап'є-маше, які полинули у полтавське небо на повітряних кульках. Далі за традицією спалили опудало Зими — щоб разом з ним у полум'ї згоріли всі негаразди та хвороби городян.
Оскільки нинішня Масляна співпала у часі зі ще одним святом — Днем закоханих — символом подвійного свята організатори вирішили зробити «Закоханого млинця» у формі серця. Його, як головний подарунок, роздавали того дня переможцям ігор та конкурсів. Зокрема, й найвойовничішим та найвлучнішим учасникам снігових боїв, які уперше пройшли у Полтаві. Правила бою були дуже прості: на двох снігових редутах встановили по дві снігові баби — одна зі снігу, іншу змайстрували з білих повітряних кульок. Бійцям команд-суперниць слід було збити сніжками ці «цілі» й захопити два ворожі прапори. За трофеї билися й малі, й дорослі городяни, котрих поділили на дві команди — «Млинці» та «Вареники». Після нетривалого, проте запеклого двобою, перемогу святкували «Млинці».
