Марина опинилися в критичній ситуації, але твердо вирішила, що від донечки не відмовиться.
— Про Полтавський обласний соціальний центр матері та дитини я дізналася від соціальних працівників під час перебування в Кременчуцькому пологовому будинку, — розповідає Марина. — Відтак сюди приїхала, коли Вікторії було два тижні. У центрі мені дуже подобається. Тут створені комфортні умови для проживання мами й дитини. Хоча зізнаюся, що спочатку було страшно. Все-таки, навколо чужі люди. Та коли бачиш, яку увагу й допомогу тобі надають ці зовсім незнайомі жінки, то зміцнюєшся духовно і фізично, з'являється неймовірна внутрішня сила.
Марина вважає себе сильною жінкою. Говорить, що такою її робить віра та надія в те, що вона зможе досягнути в цьому житті того, до чого прагне та забезпечить своїх дітей усім необхідним.
Полтавський обласний соціальний центр матері та дитини, діяльність якого спрямована на соціальну підтримку жінок та запобігання відмові батьків від новонароджених дітей, створений у червні 2008 року в селі Омельник Кременчуцького району.
— Міністерство освіти та науки повідомило, що виділить з бюджету будь-якій області 500 тисяч гривень за умови, що в ній буде створений соціальний центр матері та дитини. Ми відразу «схопилися» за ці кошти, оскільки знали: якщо відмовимося від пропозиції, то на подібну чекатимемо ще довго, — відзначає заступник голови Полтавської облдерж-адміністрації Надія Мякушко.
— Зізнаюся, що спочатку, ми навіть не знали, де знайти відповідне місце для створення центру. Оглянули дуже багато приміщень не в одному районі області, але остаточно визначитися не могли. Скажу відверто, якби не голова Кременчуцької райдержадміністрації Іван Панасенко, то сьогодні б в Омельнику цього б центру не було.
Натомість сам Іван Якимович говорить, що центр створений саме завдяки ініціативі та діловитості Надії Семенівні, яка щиро вболіває за майбутнє держави. Як повідомила сама чиновниця, заклад відкрився за державні кошти, але утримується з обласного бюджету. За її словами, це третій в Україні обласний комунальний центр. Такі є лише в Дніпропетровській та в Миколаївській областях. Усі інші подібні заклади в нашій країні фінансуються релігійними громадами або ж меценатами.
На запитання журналістів, чи відкриють в області філіал соціального центру, заступник голови облдерж-адміністрації відповіла:
— Ми не будемо створювати філіал, бо, по-перше, кількість відмовних дітей зменшилася з 2004 по 2009 роки дуже відчутно. По-друге, зараз багато сімей всиновлюють дітей, і ми навіть маємо в області чергу на всиновлення.
Директор Полтавського обласного соціального центру матері та дитини Людмила Поколота зазначає, що приміщення центру загалом розраховане на 10 мам та 15 немовлят. Зараз у ньому перебуває семеро жінок з малюками.
— Жінки з дітьми забезпечені харчуванням та речами першої необхідності. Минулого року на утримання центру з обласного бюджету виділили 300 тисяч гривень, цьогоріч дещо менше, — говорить Людмила Яківна. — Жінки зазвичай не витрачають грошей, які отримують на дітей, ми їх зберігаємо у сейфі. Якщо ж і купують щось за них, то це переважно продукти харчування.
У соціальному центрі молодих мам виводять з депресивного стану
У кожної мешканки цього незвичайного будинку своя болюча історія. У когось, як і в Марини, виникла конфліктна ситуація з рідними, декому взагалі не було куди повертатися, в інших — дім зовсім не пристосований для проживання і виховання малої дитини, є й такі, яких чоловіки відмовилися забирати з пологового будинку…
Раніше у приміщенні, де зараз знаходиться соціальний центр, був Будинок для престарілих, дільнична лікарня, він великий і просторий. Тут створені комфортні побутові умови: облаштовані усім необхідним ванна кімната, вітальня, спальня, кухня. До речі, жінки обслуговують себе самі. Цікаво, що в закладі за короткий час склалися добрі традиції. Так, нещодавно одному з маленьких мешканців соціального центру — Сашуні — виповнився рік. На день народження хлопчика усі зібралися разом, спекли торт. А у вільний час мами обмінюються рецептами, в'яжуть, шиють, вишивають, малюють.
Довідка «Вечірки»
Соціальний центр матері та дитини — заклад для тимчасового проживання жінок на сьомому—дев'ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов'язку.
Як повідомила Людмила Поколота в центрі працює 12 осіб, переважна більшість працівників мають педагогічну та медичну освіту. Серед них є психолог, соціальний педагог, медична сестра. Вони допомагають молодим матерям не тільки доглядати за дитиною, але й набувати навичок самостійного догляду та виховання малюка. Та й самі жінки допомагають одна одній і словом, і ділом. Адже у трьох мам уже є старші діти.
Практичний психолог соціального центру Катерина Стругайло розповідає, що більшість мам потрапляють до них у депресивному стані, вони мають дуже занижену само-оцінку. Зрозуміло, що такий складний психологічний та психічний стан виникає у жінок через проблеми в сім'ї, життєву невизначеність.
— Матері, які потрапляють до нас, переживають стрес. Спочатку їм страшно, але, зазвичай, вони швидко звикають до нових обставин. Період адаптації триває максимум тиждень. Цього достатньо для того, щоб жінки почали відчувати себе, як вдома. Хоча для більшості з них це і є справжній дім. Відчуття захищеності та комфорту виникає перш за все через те, що для них створені дуже чудові умови, їх оточують турботою, — коментує психолог.
Соціальний супровід жінки продовжується і після її вибуття з центру
Помилково було б вважати, що перебування жінки в обласному соціальному центрі матері та дитини вирішує її проблеми лише тимчасово. Тому що важливою складовою соціальної роботи є подальший супровід молодої мами після вибуття з даного закладу. Більше того, соціальні служби на місцях активно працюють із сім'єю такої жінки. Здебільшого після цього рідня, як кажуть, змінює гнів на милість та приймає матір з дитиною назад. Так, наприклад, двох жінок, котрі перебували в центрі, після відповідної роботи соціальних працівників рідні досить швидко забрали додому. Якщо ж у молодої матері немає житла або воно в занедбаному стані, районна чи місцева влада (за місцем проживання жінки) допомагає їй придбати будинок або зробити ремонт у тому, що в неї є. Так, в однієї з мешканок центру є хата в одному із сіл Кобеляцького району, в якій робити ремонт їй допомагає сільська влада. Загалом же соціальний супровід починається з пологового будинку, де є відповідні консультативні пункти, працівники яких працюють спільно з лікарями, та закінчується тільки тоді, коли мама з малюком остаточно влаштовуються за місцем проживання.
Це варто знати
До обласного соціального центру матері та дитини жінки направляються міським та районними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у випадках, коли мати хоче бути з дитиною; немає іншого безпечного місця проживання з дитиною на даний час; жінка має шанси до реінтеграції в громаду в майбутньому; вона не має психічних захворювань; погоджується працювати за індивідуальним планом соціального супроводу і дотримуватися затверджених правил розпорядку.…
Молоді, здорові, щасливі мами сьогодні кажуть, що діти — найсвятіше в житті жінки, а тому всім, хто опинився в складному становищі, радять не здаватися, вірити в добро та не озиратися назад. Головне ж — ніколи, за будь-яких життєвих обставин не відмовлятися від своєї дитини.
