Як та жабка

Як та жабка

Є така, досить відома, притча про двох жабок. Дві жаби потрапили в глечики з молоком. Вибратися звідти їм було дуже важко. Одна з жабок змирилася зі своєю долею і загинула від задухи. Інша з усіх сил намагалася вибратися, борсаючись у молоці. Вистрибнути чи виповзти по слизькому горлу глечика їй не вдавалося. Але в результаті її борсання, молоко поступово перетворилося на сметану. І потім жабка по більш-менш твердій поверхні змогла виповзти із пастки.

Цю притчу автору статті розповів один з читачів «ЕХО». Розмова відбулася після виходу у світ чергової редакційної, у якій ішлося якраз про те, що практично все в нашому житті залежить від нас самих. І про те, що при намаганні досягти результату потрібно сподіватися виключно на власні сили.

Чоловік, який розповів історію про двох жабок, резюмував:

— От читаю я твої статті. У основному погоджуюся з їх змістом. Буває, наші погляди розходяться. Але бачу, що очікуваного результату вони не дають. Багато людей почитають, але висновків не роблять, і далі сподіваючись на доброго царя, виграш у лотерею чи якесь містичне везіння. І задумуюсь про марність зусиль. Навіщо воно вам? Усе одно нічого не зміниться. А потім згадую притчу про жабок. І порівнюю вас з тією жабкою, яка, навіть не сподіваючись на успіх, збовтала молоко і по сметані вибралася з глечика.

Цікава метафора, чи не так? І підходить вона практично до всіх життєвих ситуацій. Усі ми рано чи пізно потрапляємо в глечики з молоком. І можна змиритися зі своєю долею, а можна борсатися до останнього і, не очікуючи на такий результат, отримати сметану, тобто тверду поверхню під ногами.

Глянути хоча б на наших політиків. У принципі, більшість із них нічим не відрізняються від так званих пересічних українців. Вони, політики, не розумніші від більшості людей. Вони не чесніші, не благородніші, не ерудованіші. Вони — активніші. Вони — борсаються. І отримують результат. Цей результат може бути чисто корисливим: отримати владу, а з нею і гроші. Але він є.

І в той же час мільйони розумніших та шляхетніших віддають перевагу очікуванню на кращу долю. І потихеньку задихаються у своїх глечиках. Адже вони, глечики, у кожного свої.

І так у всьому: у бізнесі, у домашніх справах, у здоров’ї. Результат отримує той, хто борсається. Адже сподіватися виключно на щасливий поворот долі є справою малоперспективною. Доля, вона дама вельми непередбачувана.

Так що, борсайтеся. І буде вам сметана. У кожного своя, звичайно.


Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО»
Поділитися:
20 квітня, 09:24 | Регіон: Кобеляки | Категорія: Редакційна | Сторінка для друку



1. Beri Mor / 22 квітня, 22:50 Вставити цитату
Глечики у кожного свої,це точно.Бо політики зазвичай потрапляють в глечики з домашнім молоком,точніше дехто їм їх підставляє.А пересічним українцям молоко дістається в кращому випадку магазинне,а в гіршому взагалі «обрат» з глечиків політиків,а там борсайся скільки влізе,толку ніякого.
Та воно то так. Тільки трішечки не так. Бо оті "жабки", що політики, часто-густо не сметану збивають, а на голову іншим «жабкам» вистрибують. І вже потім вилазать наверх. Так що сметана вона не завжди сметана. Тож - борсайтесь, збиваючи масло, а не чиїсь голови.
3. kasandra / 23 квітня, 12:23 Вставити цитату
2.Ольга Волоська
«Та воно то так. Тільки трішечки не так. Бо оті "жабки", що політики, часто-густо не сметану збивають, а на голову іншим «жабкам» вистрибують.»

Це ж треба, й тут все перекрутили. Притча порівнює жабок із народом а не з політиками, ну це ж треба зуміти так перекрутити і саму притчу і статтю. Політики в глечик не лізуть, вони ждуть поки їм свідомі жабки зроблять сметану. Насправді автор запустив цю притчу не випадково, або йому її навмисне підсунув знайомий, бо притча закликає свідомих зробити сметану для політиків. Коли жаба тупоголова і коли вже її вкинули у глечик і вона відразу з нього не вилізла, то їй там і хана. Є інша притча про жабок, навіть не притча, а науковий експеримент. Коли жабу кидають у глек з кипятком, то вона із нього, у більшості випадків, вистрибує. А коли жабу кидають у глек із теплою водичкою, а потім починають ій розповідати по усіх телеящиках, що ця тепла водичка набрана на березі пляжів Ніцци і вона буде ще теплішою, її будуть поступово підігрівати. І якщо жаба буде себе смирно вести, то їй згодом дадуть безвіз і замість глека вона опиниться на середземноморському узбережжі Фанції чи Італії, вона нарешті зможе вільно їздити по ресторанах гейропи і пити там каву. І якщо свідома безмозгла жаба буде сидячі у глекові смирно і уважно дивитися телевізор, то вона там таки звариться і таки попаде у ресторани Ніцци ... у вигляді жабячих лапок. СУГС.
3.kasandra
«Це ж треба, й тут все перекрутили.»

Колись давно, в інституті, вчили вірш Олександра Олеся "Колискова". Поет написав її для сина. Там були вовчики, зайчики і інші звірята. Був 1987 рік. І от ми, студентки 2-го курсу, аналізуємо цей вірш. А викладач як ваш родич. Заставив нас усе порівняти з революцією. Злий вітер - то доля, вовчик - то злі імперіалісти, а зайчик - то народ. Так і ви..... Телевізор би ви менше дивився та по ссилках ходив. Бо вата в мізках - це не виліковне.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Редакційна

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації