Так, цими днями Андрій Баранов висловив своє обурення тим, що керівники міста не з’явилися на нарадах за участю науковців та державних наглядових органів, які були організовані ОДА. Приходив лише начальник УКБ міськвиконкому Володимир Годня та одного разу головний архітектор міста Вадим Вадимов. Більше того, на одній з нарад у присутності численних свідків В. Годня заявив, що під час риття котловану для спорудження сумнозвісної адмінбудівлі ніяких підземних ходів виявлено не було. Його слова спростовуються багатьма джерелами. Одне з них — четвертий том «Досліджень полтавської фортеці» Пуголовка Ю. О. та Калашника Є.С. (науковий редактор Супруненко О. С.).
«Провал підземного ходу був виявлений за випадкових обставин. Проявився він після великої зливи у південно-західній частині котловану <...> Як з’ясувалося, підземний хід був влаштований у материковому суглинку, потужність якого від поверхні дна котловану до галереї досягала 1,00 м. Хід не мав штучних конструктивних підсилень у вигляді цегляних чи дерев’яних зводів <...> Ширина самого ходу становила близько 2,00 м, глибина від рівня виявлення — приблизно 4,00 м. З огляду на відсутність дозвільних документів на дослідження подібних споруд та дотримання правил безпеки робіт, конструктивні особливості і напрямок з’ясовувалися за допомогою ліхтарів і фотозйомки» (див. фото із книги).
Нагадаємо, поява нових тріщин у стінах музею та поступове розширення старих припадає на початок будівельних робіт поблизу краєзнавчого музею. Риття котловану під фундамент новобудови розпочалося у квітні 2008 року. Під час нещодавнього прямого ефіру Андрій Баранов показав телеглядачам карту підземних ходів (мал. № 1) та схему деформації музею через них (мал. № 2). Розповів також про спостереження науковців за розширенням тріщин.
Андрій Баранов також спростував твердження Андрія Матковського про те, що адмінбудівля поблизу краєзнавчого музею зведена на фундаменті попередньої споруди.
29 січня міський голова А. Матковський на своїй прес-конференції показав журналістам фотографію, зроблену на початку минулого століття. (див. фото). На ній видно, що поруч із будинком земської управи — нинішнім краєзнавчим музеєм — розташований ще один двоповерховий будинок — на тому самому місці, де зараз знаходиться т. з. адмінбудівля.
«Якщо ми зараз підійдемо до музею, то побачимо, що сьогодні на цьому місці відновлюється будівля майже в такому вигляді, який вона мала сто років тому», — зазначав міський голова. За його словами, фундамент будинку, що стояв на цьому місці, залишився в землі, й нове будівництво ведеться в межах цього фундаменту.
Заступник голови ОДА А. Баранов під час прямого ефіру на ОДТРК «Лтава» повідомив: «На жаль, крім цієї фотографії, у міського голови інших доводів немає. Справді, на початку ХХ сторіччя поруч з музеєм знаходився так званий гуртожиток кантоністів. Але це була легка споруда, згідно з археологічними дослідженнями, глибина її фундаменту не перевищувала 70 см. У мене теж є фотографія — котловану, виритого у 2008 році поблизу музею (див. фото). Там чітко видно, що він глибиною до 3 м. В землю було задавлено кілька десятків паль залізобетонних, що буквально „розрізали“ схил пагорба, який має складну геологічну структуру. Ми тут не можемо говорити ні про які фундаменти, на які посилається міський голова. Були окремі залишки споруд, які екскаватором були просто зняті. Споруда стоїть на важких залізобетонних фундаментах, які також перевантажили цей схил. Також на фото видно — буквально у кількох метрах від музею проходила важка техніка». Усе це вплинуло на погіршення стану музею, вважає Андрій Баранов.
До речі, висновки археологів, на які спирається заступник голови ОДА, опубліковані у четвертому томі «Досліджень полтавської фортеці» Пуголовка Ю. О. та Калашника Є.С. (науковий редактор Супруненко О. С.). Робота видана у минулому році, вона повністю присвячена, як зазначено у передмові, «науково-рятівним археологічним дослідженням культурних нашарувань ділянки історичного центру міста Полтави — по вул. Конституції, 4, що в межах Полтавської фортеці на Івановій горі» (на фото — археологи під час роботи в котловані).
