Цього року українцям повідомили, що на них чекає монетизація пільг для проїзду у громадському транспорті. Частина громадян вирішили, що безкоштовний проїзд скасують, інші обурились, що норма на місяць становитиме 30 пільгових поїздок. Що ж насправді являтиме монетизація соціальних пільг?
Гроші замість безкоштовного проїзду
Відповідно до рішення Кабміну, з травня цього року пасажири пільгових категорій замість безкоштовних поїздок зможуть отримувати відповідну суму «живими» грошима. Рішення про перехід на грошові розрахунки за пільги прийматимуть винятково місцеві органи влади на рівні обласних рад. Обсяг виплати визначатиметься множенням середньої вартості проїзду в населеному пункті на кількість поїздок. Місцева влада може встановлювати будь-яку кількість безкоштовних поїздок, головне — не менше соціальної норми.
Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко наголосив, що жодних обмежень у «30 поїздок на місяць» уряд не затверджував. Була визначена мінімальна соціальна норма. Це гарантія, нижче якої місцевий орган влади не має права розраховувати монетизовану виплату пільговику.
На місцях можуть вирішити і залишити стару систему: коли пільговики користуються громадським транспортом безкоштовно. Проте, за задумом уряду, зиск від монетизації повинні отримати і пільговики, і перевізники.
Перевізники часто скаржаться, що місцеві бюджети не компенсують їм пільгових пасажирів. Монетизація пільг допоможе виправити ситуацію, адже за кожного пасажира перевізник отримуватиме гроші. Це дозволить уникнути ситуацій, коли водії не зупиняють автобуси або ж виганяють пільговиків із транспорту.
Монетизація може бути вигідною для сільських жителів, які громадським транспортом майже не користуються і замість невідчутної пільги отримають реальні гроші.
Пенсіонер, ветеран чи інвалід, який проживає у селі, має номінальну можливість їхати безкоштовно в міському транспорті, але для нього ця послуга фактично неактуальна. Йому краще отримувати певні кошти і ними розпоряджатися на власний розсуд, у залежності від своїх витрат.
Водночас експерти не виключають, що монетизація пільгового проїзду може спричинити незадоволення у громадян. Оскільки зараз в Україні немає ліміту для пільгового проїзду в транспорті і деякі пасажири зловживають цим. Пільговики їздять без будь-яких обмежень, а після монетизації отримуватимуть фіксовану суму і за додаткові поїздки повинні будуть сплачувати власні кошти.
Прозорі субсидії
Крім транспорту, система монетизації має запрацювати і у сфері комунальних послуг. Так, з січня стартували виплати субсидій «живими» грошима на рівні підприємств–надавачів послуг. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, комунальні підприємства тепер отримують з бюджету гроші за субсидію і розраховуються ними з постачальниками енергоносіїв. Крім того, нарахування субсидій відбувається за фактично спожиті ресурси, а не за соціальними нормами, як раніше. За словами міністра, такий механізм повинен усунути зловживання під час розрахунків.
Це лише перший етап переходу до готівкових розрахунків за субсидіями. На другому етапі уряд планує створити єдиний реєстр субсидіантів та перевірити їх доходи. За словами експертів, верифікація тих, хто отримує субсидії, має ключове значення для прозорості та адресності грошової допомоги. Адже іноді ситуації з пільгами доходять до абсурду.
За прогнозами уряду, єдина база субсидіантів повинна запрацювати до початку опалювального сезону 2018–2019 років. Фінальний етап монетизації на рівні споживача має розпочатись із січня наступного року, коли українці зможуть отримувати субсидії у вигляді грошей на свої персональні рахунки.
Власне, неважливо, чи йдеться про транспорт, чи комунальні послуги. Ідея монетизації соціальних пільг — це перехід до ефективного використання бюджетних коштів та допомоги саме тим, хто цього потребує.
P. S. Як впроваджуватиметься монетизація пільг на транспорт у Кобеляцькому районі, читайте в наступних номерах тижневика.
