У минулому номері «ЕХО» ми згадали про те, що все більше й більше садівників‑аматорів цікавляться новими, донедавна екзотичними для нашої місцевості фруктами і ягодами. Люди хочуть придбати і посадити у себе в садку лохину, ожину, актинидію та ще багато рослин, про які кілька років тому навіть не чули.
Зважаючи на інтерес, який дійсно існує, редакція «ЕХО» вирішила присвятити темі незвичних для нашої місцевості культур кілька сторінок у наступних випусках газети. Розпочнемо з лохини. Вона більш відома українцям, як чорниця високоросла. Лохина є фактично рідною сестрою чорниці звичайної, що росте в лісах Західної та Північної України. Відрізняються вони розміром самих кущів та ягід. Лохина набагато більша і смачніша за свою рідну сестру чорницю.
Взагалі у світі лохина (або чорниця високоросла) вважається ягодою №1 за об’ємами споживання. Особливо вона популярна в США, Канаді, Європі та Японії — у заможних країнах, громадяни яких прагнуть повноцінно харчуватися, турбуються про власне здоров’я і можуть собі дозволити досить дорогу ягоду. У більшості країн світу в супермаркетах вона коштує від 15 до 20 доларів за кілограм.
Цікаво, що в Кобеляках лохина теж інколи з’являється в продажу. Востаннє її завозили в магазин «Маркетопт» перед Великоднем. Ціна за кілограм складала 760 гривень. Незважаючи на таку шалену для більшості жителів Кобеляцького району вартість, через кілька днів на вітрині залишилася лише одна упаковка цих ягід (із кількох виставлених напередодні).
Чому ж лохина така популярна там, де за неї можуть платити? Передусім — через свої майже унікальні корисні властивості. У тому числі — лікувальні. Особливо корисною лохина є для людей, котрі мають проблеми із зором, та для тих, хто страждає на цукровий діабет.
Трохи про хімічний склад
Ягода дуже соковита, тому що на 88 % складається із води. Ароматна і смачна, вона багата вітамінами А, С, В1 і В2, Р, К і РР. У складі є:
- каротиноїди;
- мінеральні солі фосфору, міді, кальцію і заліза;
- дубильні речовини;
- пектини;
- клітковина;
- органічні кислоти (бензойна, яблучна, щавлева, лимонна, оцтова);
- цукор (до 20 % в деяких сортах).
Хімічний склад ягід доповнений шістьма незамінними амінокислотами та рослинними глікозидами (антоцианами). Вони підсилюють ефективність антиоксидантів, за змістом яких лохина в чотири рази перевершує знамениту чорницю. Особлива цінність антиоксидантів полягає в їх омолоджувальному і антиканцерогенному впливі. Лохина може виводити з організму радіонукліди та важкі метали (кобальт, стронцій), шлаки, токсини.
Більш виражена користь лохини для організму при її систематичному вживанні. Зрідка споживаючи ягоди, люди отримують лише задоволення від смаку й аромату, а надходження при цьому надзвичайно цікавих речовин замале для покриття їх нестачі в організмі.
З розвитком фармацевтики люди не стали здоровішими. Скоріше, навпаки. Тому останнім часом люди все частіше звертаються до природи, усвідомлюючи цінність її дарів і вдаючись до їх допомоги в співдружності з базовою терапією, а якщо можливо, то і замість неї.
Про корисні й поживні властивості рослини та її плодів
Користь лохини виражається в її:
- протицинговій,
- жовчогінній,
- діуретичній,
- протимікробній,
- кардіотонічній,
- протизапальній,
- цукрознижуючій,
- протисклеротичній діях на організм.
Лохина — це чудовий дієтичний продукт. Жодна інша ягода або фрукт не володіють таким набором корисних якостей. У всьому світі чорничний сік вважається одним з найцінніших за кількістю вітамінів і антиоксидантів. Для організму він набагато корисніший від виноградного, яблучного і навіть гранатового. А залізо, що міститься в ягодах, засвоюється повністю. Щоб організм отримав середньодобову норму вітамінів, досить випити всього лише третину склянки натурального чорничного соку.
Завдяки дуже низькій калорійності (37 ккал/100 г), свіжими ягодами можна абсолютно спокійно харчуватися бажаючим схуднути (без обмежень у звичному раціоні). Учені довели, що на тлі систематичного вживання лохини зменшується вміст в організмі нейтральних жирів (тригліцеридів), навіть якщо не відмовляти собі в жирних продуктах.
Лохина корисна для зорового апарату, серцево‑судинної та ендокринної систем, шлунково‑кишкового тракту, незамінна при авітамінозі, цукровому діабеті, порушенні обміну речовин і захворюваннях крові. Це чудовий продукт для профілактики онкозахворювань та захисту від радіоактивного випромінювання. Заморожена ягода не втрачає своїх корисних властивостей протягом всього періоду зберігання (до року), а висушене листя заварюють, щоб отримати ароматний лікувальний чай.
Цукровий діабет і лохина
До народних засобів, що дозволяють впливати на рівень цукру в крові, відноситься і лохина. Рецепти на її основі прості й дієві.
1. Не менш 2–3 разів на день їсти свіжі ягоди (по 250 г).
2. Настояти півгодини залиті окропом сушені плоди — столова ложка на склянку. Пити по чверті склянки не менше 4 разів на добу.
3. Три рази протягом дня приймати настій із столової ложки листя лохини (можна з молодими пагонами). Сировина заливається склянкою крутого окропу. Час настоювання — 10 хвилин. Норма одного прийому — половина склянки.
При цукровому діабеті лохина сприяє нормалізації роботи підшлункової залози, посилення лікувальної дії цукрознижуючих препаратів, поліпшення обміну речовин.
Особливості вирощування
Хоч поки що саджанців цієї цінної ягоди в продажу на кобеляцькому ринку немає, можна не сумніватися, що рано чи пізно вони з’являться. Якщо існує попит, то буде і пропозиція. Крім того, саджанці можна придбати через Інтернет. У залежності від віку рослини, вони коштують від 35 до 300 гривень.
Але потрібно чітко усвідомлювати, що без дотримання певних вимог лохина у вашому саду не просто не ростиме, а швидко загине.
Є дві головні умови. Перша. Лохина любить сонце і воду одночасно. Вона не буде повноцінно розвиватися в затінку. Але не це головне. Лохина має дуже специфічну кореневу систему, яка розвивається виключно в симбіозі з мікоризою, тобто грибами. Якщо ґрунт, а з ним і мікориза, у посадочній ямі пересохнуть, то рослина неминуче загине. Ніякі відливання водою, ніякі добрива і заклинання вже не допоможуть. Тому тим, хто не має змоги в літній період через два-три дні поливати лохину, краще саджанці не купувати.
Вимога друга. Лохина добре росте лише на специфічному ґрунті. Чорнозем для неї не підходить. Ґрунт має бути легким і кислим. Для цього, як правило, використовують або спеціальний торф, або суміш із піску, соснового опаду і тирси з хвойних дерев. При посадці на дно додають 100 грамів сірки гранульованої.
ПШ ґрунту для лохини має становити 4,5. Кислотність наших ґрунтів становить 7–8. Тому в посадковій ямці його потрібно постійно перевіряти на рівень ПШ і підкислювати електролітом, оцтом чи іншою кислотою.
Прочитавши лише ці дві умови, ви маєте зрозуміти, чому саджанці лохини коштують, як і всі інші, а сама ягода — у 5–10 разів дорожча за малину, смородину чи порічку.
Але виростити її можна. Так що — удачі.
