29 квітня в приміщенні будинку дитячої і юнацької творчості відбувся громадсько-публічний захід, на якому за рік своєї діяльності звітувалась селищний голова Інна Коба. Судячи з кількості людей у залі, особливого ажіотажу цей захід серед новосанжарців не викликав. Але ті, хто прийшов, явно були небайдужими. Саме тому розмова тривала кілька годин.
Сам звіт не обмежився тільки наведенням цифр і рапортом про успіхи. Знайшлося місце й час і для відповідей на запитання, деякі з яких були досить гострими. Перші незручні запитання посипались саме від опонентів селищного голови, представників ВО «Батьківщина», депутатів районної ради. Депутат Новосанжарської районної ради критично оцінив роботу керівництва громади щодо утримання мостів, доріг і особливо будинку відпочинку «Ворскла». Інна Коба, щоб дати відповіді на запитання, не тільки сама інформувала про вжиті заходи, які приймались виконкомом селищної ради і нею особисто, а надавала можливість висловитися членам своєї команди. Інший депутат районної ради звернула увагу на давно наболілу їй тему — вивезення побутового сміття, вартості води і роботи комунгоспу.
Звіт селищного голови, як і інших представників органів місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів, є (відповідно до чинного законодавства) результатом їх відповідальності перед громадою та одним із способів контролю за владою. Як помітили жителі селища, публічних обговорень звітів інших посадових осіб, окрім селищного голови, у нас в районі практично не було. І це — один із позитивних моментів діяльності Інни Коби. Інший позитив звіту селищного голови в тім, що при всій конструктивній критиці її діяльності, зауваженнях нашої громадської організації, селищна рада наш «Голос Новосанжарщини» чула й реагувала. Звісно, не в тій мірі, якби нам того хотілось, але, на відміну від інших чиновників, реакція була більш результативною.
Зверну увагу на один цікавий і повчальний момент. Як відомо, керівник ОТГ є першою особою в громаді. Але більшість рішень, надто — серйозних, вона приймає не одноосібно, а разом з депутатами.
Логічно припустити, що депутати мали б бути поряд із селищним головою і відповідати на запитання громадян щодо належного ремонту доріг, тротуарів, ремонту водогонів і якості води, збирання сміття. Але коли автор цих рядків звернув увагу на явку обранців місцевого люду, то виявилося, що з 26 депутатів селищної ради у залі немає і третьої частини. Яким же чином ми хочемо впливати на роботу селищної ради, депутатів, розвиток селища, коли ігнорують такі заходи жителі об’єднаної територіальної громади і самі її представники? Як можна вирішувати актуальні питання і проблеми селища, об’єднання громад, Генерального плану, якщо серед кращих із кращих (по ідеї) така байдужість? Чи ці проблеми стосуються тільки селищного голови, а не кожного з нас? Що зробив кожний із присутніх громадян і депутатів району, щоб припинити свавілля в тому ж будинку відпочинку «Ворскла», який зухвало грабують? Чи не з мовчання кожного декілька чоловік із своєї користі розбирають його приміщення, крадуть і псують майно громади, яке збувають поряд, а не везуть до іншого району? Чому районні депутати заслуховують звіти правоохоронних органів і не з’ясовують ці обставини в їх керівників, а закидають все селищній раді як головному поліцейському? Чому ці питання хвилювали нашу організацію, яка не давала спокою селищній раді, поліції, а інші просто споглядають і не користуються своїми повноваженнями і правами? Невже з’ясування стосунків між посадовцями важливіше, ніж саме існування селища і ОТГ?
На прикладі будинку відпочинку «Ворскла» можна зрозуміти ставлення людей і до інших проблем нашого життя. Ні районні структури, ні інші посадові особи, депутати району і області не сприяли у вирішенні проблем селища настільки, щоб воно та його жителі були надуспішними. А це — неправильно.
І як би не розвивалась ситуація в нашій об’єднаній територіальній громаді, яку ми разом створили, зараз і в майбутньому лише нам вболівати й відповідати за її життєдіяльність. Посадовці можуть змінюватись, а територіальна громада була і буде залишатись з нами чи без нас. Тому сьогодні важливо, щоб політична (конкурентна) боротьба мала межі, через які не переходили б, щоб не зашкодити громаді й майбутньому її поколінню. І це стосується, напевно, всіх рівнів нашого політичного життя.