У Царичанському районі відбувся щорічний районний етап Всеукраїнської дитячо–юнацької військово–патріотичної гри Сокіл («Джура»).
Гра показала рівень фізичного загартування підлітків, їх знань із військової підготовки, готовності до випробувань (чи уміють орієнтуватися на місцевості та в будь-якій ситуації). Усі учасники були завзяті, спритні, міцні, творчі, знаючі і готові перемагати.
У конкурсі змагалися 14 роїв і лише три з них, за умовами гри, мали посісти призові місця. Команди представляли Царичанську, Могилівську, Ляшківську, Китайгородську об’єднані територіальні громади, Цибульківську сільську раду. Організаторами гри Сокіл («Джура») виступили районний відділ освіти у співпраці з Будинком дитячої та юнацької творчості. Перед тим, як провести масштабний захід етапної гри, у всіх освітянських закладах відбувся підготовчий міжшкільний конкурс, де визначилися з кращими командами, що мали представляти свої школи.
Забігаючи наперед, повідомимо, що у напруженій, але цікавій боротьбі головну перемогу здобув рій «Орільські джури» Царичанської опорної школи, який і буде в червні представляти свій край на обласному етапі гри у Новомосковську. Другу сходинку виборов «Чорний сокіл» (Ляшківська ЗОШ). Третє місце здобули «Бабаї» (Бабайківська ЗОШ).
Зі слів куратора гри, керівника туристсько–краєзнавчого гуртка БДЮТу Надії Ніконюк, було дуже важко оцінити виступи роїв. Команди відповідально підійшли до виконання завдань і викладалися на сто відсотків. І головному судді конкурсу Олександру Мартинцю, і суддівській колегії було нелегко надати перевагу тій чи іншій команді. Та гра є гра, де є переможці і переможені.
Святкове дійство відбувалося на стадіоні «Діброва». Урочисте відкриття гри розпочалося о 10:00. Начальник відділу освіти Царичанської ОТГ Сергій Китайгора та отаман козацького полку імені Павла Семенова Михайло Сензюк привітали рої та сказали напутні слова. А кожна команда підготувала плакати, на яких були написані вітальні месенджі, адресовані військовослужбовцям. Плакатні листівки і заздалегідь зібрані благодійні посилки військовим від кожного колективу були передані волонтерам через представників військкомату.
Усі конкурси, як ми зазначали, мали певну мету, щоб якнайповніше розкрити потенціал дітей. На зеленій галявині стадіону розташувалось яскраве наметове містечко. Своє місцезнаходження кожний рій оздобив на свій смак і фантазію з українськими символами та оберегами. За умовами гри, це було домашнє завдання, яке називалося «таборування». Це своєрідна візитівка рою, де гравці запрошували і пригощали гостей козацькою стравою. До таборування підійшли творчо. Могилівський рій навіть і квіти висадив біля свого намету. У завданні «Стрільба з пневматичної зброї» оцінювалися вправність, уміння гравців стріляти, а в інтелектуальному конкурсі «Відун» підлітки мали добре знати історію свого Приорілля, побут, звичаї та життя козаків. Крім цього, були такі конкурси, як «Впоряд» (стройова підготовка), творчий «Ватра» (спів, хореографія, театралізація), «Смуга перешкод» (туристсько–спортивні ігри), «Метання булави», «Весела естафета» (спортивно–розважальна гра) та найкраща козацька страва. За умовами цього конкурсу, кожен рій варив кашу і мав захистити страву перед журі. Але на каші не зупинилися. Столи у команд були багаті. Крім каші, учасники пригощали і варениками, і короваями, юшкою, узваром, рибою та шашликом.
Відзначимо, суддівський склад журі був багаточисленний. Сюди увійшли представники освіти, дитячо–юнацької спортивної школи, товариства сприяння оборони України, ФСК «Мир», військкомату, козацтва, учителі фізичної культури та військової підготовки. Грамоти й медалі джурам вручали як від відділу освіти, так і від козацького полку. Козаки в ході заходу оцінювали козацький дух учасників. Інтелект у гравців оцінював краєзнавець, історик Анатолій Білокінь. Крім того, за грою слідкували і медики, які ще були і учасниками гри, а також працівники поліції, рятувальної служби.
Організатори гри Сокіл («Джура») вдячні за допомогу підприємцю Анатолію Тарасенку, директору Могилівської ЗОШ І-ІІ ступенів Світлані Машурі (за надання спортивного інвентарю) і танцювальному гурту «Козачата» з цієї ж школи, які створювали загальну позитивну атмосферу.
