Читайте також:
Андрій Гречаник: «День Святого Валентина — це день американських маркетологів»
— Якщо чесно, то тут нічого філософського немає. Ми колись з моїм кумом Сергієм їхали на наш перший фестиваль «Срібні струни» до Черкас. Їхали і не знали, як виступати…
Проте зіграли, та ще й завоювали приз глядацьких симпатій. Ми довго думали до виступу як же нам назватися. Їхали в автобусі, а якраз йшов дощ — змінювався колір асфальту. Тож вирішили, що буде — «Дороги меняют цвет». Це вже потім знайшли в цьому словосполученні певний філософський зміст. Все, що робиться спонтанно, виходить правильно. По суті, життя — це дороги, по яких ми ходимо. Дороги змінюються: сьогодні ми такі, завтра — інші. От і виходить, що дороги змінюють колір.
— Скільки років вашому гурту? Чи змінився його склад за час існування?
— Нашому гурту вже десь років 8. Хоча у мене це все ще зі школи почалося. Там до мене й гітарист Артем приєднався, бо ми з ним навчались в одній школі — 34‑й. Зараз у нашому гурті 8 осіб: я Андрій Гречаник, Ігор Холодний — гітара, Артем Гулій- гітара, Сергій Старостенко — бас-гітара, Андрій Братанов — барабани, Олексій Олешко — клавіши, Антон Нестеренко — скрипка. Пішов від нас Богдан, який грав на дудці.
А ще, загинула скрипалька Маша. Вона була дуже талановитою скрипалькою — таких у Полтаві мало, схвачувала все на ходу. Маша повністю віддавалася музиці. Ми їхали на черговий концерт до Харкова (це було у грудні). На одній із зупинок вона переходила дорогу. Було темно… Водій не встиг загальмувати… Ми відразу відвезли її швидкою до лікарні. Люди збирали гроші, допомагали хто чим міг. Ми з Валерієм Власенком з «Арахнофобії» носили лікарям медикаменти і все необхідне. Проте, згодом нам повідомили: «Дівчини більше немає».
— А що для тебе День Святого Валентина? Ти сприймаєш цей день як свято?
— День Святого Валентина — це день американських маркетологів. Його придумали американці для того, щоб продавати цукерки і різні сердечка. І мене бісять ці валентинки і т. д. Я по-своєму люблю свою дружину і такий собі День Святого Валентина ми влаштовуємо через день. Не люблю я це свято, бо його, насправді, не було ніколи. Це не слов’янське свято абсолютно. І це все примітивно.
— Чи віриш ти в любов?
— Любов є, але я в неї не вірю. Може, вона у мене вірить, але я в неї — ні.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
