На початку 2018 року у світі з’явився перший мегаполіс, у якому увесь громадський транспорт працює на електроенергії. Це – 12-мільйонне китайське місто Шеньчжень, яке межує з Гонконгом. Щоб замінити старі автобуси новими електричними моделями, міській владі знадобилося 9 років. В українському уряді планують зробити те саме за 12 років. Уже у 2030 році громадський транспорт в Україні повинен бути винятково електричним. Це передбачено новою Національною транспортною стратегією «Drive Ukraine 2030», яку Кабмін ухвалив напередодні літа. Які ще нововведення будуть запроваджені в Україні, проаналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Дороги з електрокарами
Ухвалена стратегія визначає розвиток інфраструктури на найближчі 12 років. У профільному міністерстві прогнозують, що документ допоможе інтегрувати Україну в єдину автотранспорту систему ЄС. Тому багато заходів пов’язано з будівництвом доріг, зокрема міжнародних трас. Це дозволить наростити вантажо- і пасажиропотік через Україну, і в результаті – збільшити річний ВВП на 3-4%.
«Перший серйозний проект, який ми хочемо зробити, – це проект Гданськ-Одеса. Це автобан, який має з'єднати польські порти Балтійського моря з українськими портами Чорного моря. Це важливий проект, який дасть робочі місця. Кожне євро, інвестоване в інфраструктуру, принесе в економіку 3 євро», – зазначає заступник міністра інфраструктури з питань євроінтеграції Віктор Довгань.
Документ також передбачає будівництво першого в Україні електрогенеруючого шосе, інтелектуальних доріг для руху безпілотних автомобілів і так званих «концесійних», тобто платних, доріг. За словами Віктора Довганя, орієнтовна вартість проїзду складатиме 11 євроцентів за кілометр шляху. Загалом в Україні прокладуть 10 платних автобанів.
Ще одним важливим напрямком стане розвиток електротранспорту, йдеться, зокрема, про будівництво двох заводів із виробництва електрокарів та електричних зарядних станцій, а також про повний перехід громадського транспорту на електричні моделі – сучасні трамваї, тролейбуси та електробуси. Великі українські автовиробники вже висловили готовність сприяти масштабному оновленню автопарків.
«Епоха 8-метрових маршруток повинна завершитися, – наголошують в прес-службі АТ «АК Богдан Моторс». – Настав час прискорити перехід на екологічно чистий електротранспорт в Україні. Це найоптимальніше рішення для створення практичної і доступної інфраструктури у містах».
Аеропорти у кожному регіоні
На сьогодні в нашій державі функціонує 19 летовищ, але 98% пасажиропотоку припадає на 7 найбільших – «Бориспіль», «Київ», «Одеса», «Львів», «Харків», «Дніпро» та «Запоріжжя». Згідно зі стратегією, у наступні 12 років в Україні повинно з’явитися понад 30 нових аеропортів, ще 16 – будуть відремонтовані та модернізовані.
«Ми усвідомлюємо, що без мережі регіональних аеропортів ми не зможемо значно збільшити відсоток населення, який регулярно літає, та зробити авіаподорожі зручними для більшості наших громадян», – зауважує міністр інфраструктури Володимир Омелян.
Високопосадовець наводить успішний приклад аеродрому Херсона. Чотири роки тому турецькі авіалінії Turkish Airlines почали виконувати рейси з місцевого летовища до Стамбула. Зараз літаки у цьому напрямку курсують двічі на день, а навесні 2018 року Херсонський аеропорт розширив географію руху і тепер має сполучення з білоруським Мінськом. Невдовзі боїнги з Херсона можуть вирушити і до болгарських Софії та Бургаса, білоруського Гомеля і польських Любліна та Лодзя.
На переконання експертів, не менший потенціал має комунальний аеропорт у Миколаєві. Гарні перспективи відкриваються і перед летовищем Ужгорода, яке, за оптимістичними прогнозами, може поновити повноцінну роботу вже восени 2018 року.
Ще один напрямок роботи у рамках нової стратегії – це розвиток дешевих (low-cost) перевезень. Для цього в уряді планують залучати міжнародні low-cost-компанії, такі, як ірландський Ryanair, угоду з яким у березні цього року підписали аеропорти «Бориспіль» і «Львів».
«Авіаквитки, безумовно, мають бути доступними для більшості українських громадян, – наголосив тоді Президент України Петро Порошенко. – Середня вартість квитка для України буде нижче 40 євро. Це дуже конкурентні ціни. І компанія розраховує за перший рік перевезти мільйон українців».
Нові локомотиви та Hyperloop
Зміни торкнуться і залізничного транспорту, йдеться про повне оновлення вагонного парку та локомотивів. Зробити це збираються у співпраці з Крюківським вагонобудівним заводом та відомими світовими компаніями – Bombardier, Greenbrier, General Electric. З останньою вже підписаний контракт про спільне виробництво рухомого складу на суму 1 млрд доларів. Стратегія також повинна покласти край монополії «Укрзалізниці», а на ринок залізничних перевезень допустять приватні компанії.
«Моє бачення розвитку залізниці просте. «Укрзалізниця» має відповідати за інфраструктуру, полотно – державне. А все інше може бути приватним. Я за те, щоб відкрити залізницю для приватних операторів. В тому числі й іноземних, які дадуть конкуренцію, кращу якість і рівні умови для всіх», – підкреслює міністр інфраструктури Володимир Омелян.
Серед запланованих заходів – масштабна модернізація залізничних шляхів, зокрема заміна колій на європейські вузькоколійні на сполученнях Київ – Одеса, Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпро, а також будівництво 5 гілок Hyperloop для руху надшвидкісного вакуумного потягу.
«Ми зібрали десять партнерів – це державні і приватні компанії. З державних – це «Південмаш», який володіє всіма нашими космічними технологіями. Також це державний концерн «Укроборонпром», в них під дві сотні підприємств з відповідними технологіями», – розповів керівник українського проекту з будівництва Hyperloop – HypeUA Олександр Озеран.
Деякі експерти висловлюють сумніви, що уряду вдасться реалізувати всі заплановані заходи за 12 років. Втім, у міністерстві інфраструктури зауважують, що стратегія є базовим документом, що окреслює амбітну мету, до якої Україні потрібно прагнути. Урядовці впевнені, що реалізувати її цілком можливо, адже транспорт – це приваблива для інвестицій галузь, від розвитку якої залежить економічне зростання України.
