6 лютого підполковник міліції Сергій Пархоменко їхав на автомобілі у напрямку заправки «газовиків», яка знаходиться неподалік новосанжарського ринку. Раптом він помітив дівчинку, яка бігла назустріч його машині, махала руками і щось кричала. Сергій Миколайович зупинився біля неї і попрохав розповісти, що сталося. Дівчинка пояснила, що її друг впав у люк і не може самостійно вибратися. Міліціонер пішов із школяркою і за десяток метрів справді побачив неприкритий люк. Завглибшки яма була не більше двох метрів, всередині проходили якісь кабелі зв’язку. Внизу стояв переляканий хлопчина років десяти. Сергій Миколайович нахилився до нього, міцно ухопив і за руки витягнув нагору. Хлопець був практично неушкодженим — лише трохи обдер руку, але дуже зляканим і пояснити щось міліціонерові не міг. Тоді Сергій Пархоменко розпитав його про адресу і відвіз порятованого додому.
Бабуся хлопчика — Варвара Козаченко — розповіла, що звуть його так само, як і рятувальника — Сергієм, йому 10 років, він навчається у 5 класі Новосанжарського НВК. Коли Сергійко трохи відійшов від пережитого, то розповів і обставини самої пригоди. Отже, того дня вони утрьох — із другом та подружкою — поверталися зі школи. Спокійно ходити дітлахи, зрозуміло, не вміють, тому не дивно, що два товариші затіяли на снігу напівжартівливу штовханину. Сергійко задкував від товариша, ступив іще крок і раптом полетів вниз. Падаючи, обдер руку та дуже злякався. І вже потім був порятований підоспілим міліціонером.
Бабуся хлопчака була надзвичайно вдячна Сергію Пархоменку за порятунок онука. А сам міліціонер у розмові із журналістом зазначив, що кришки на люкові не було, якихось попереджувальних чи розпізнавальних знаків — теж, тому розгледіти отвір у снігові було майже неможливо. І велике щастя, що малий Сергійко відбувся невеликою подряпиною та незначним переляком.
