Минулої п’ятниці в одному з класів НВК № 1 замість зошитів на партах лежали млинці та налисники. Проте лежали вони не довго — їх апетитно уплітали школярі 5‑Б. Біля дошки стояло опудало з очерету обряджене в жіночий одяг.
— Це батьки робили, — пояснює класний керівник 5‑Б та співорганізатор дійства Людмила Миколаївна Гребенюк. — Он тато сидить, він вам все розкаже.
— Ми цю бабу втрьох робили. Я (Костянтин Назарко) з дружиною Тетяною та мама з 6‑Б Наталія Пустовіт. Робити її було не важко. Взяв саночки, пішов до річки по льоду і наламав очерету. Дружина в Інтернеті знайшла, як Масляна виглядає, скрутив очерет до кучі і через дві години баба готова.
Діти з радістю їли млинчики, розповідали хто готував і чим перемазували. Після частування до веселощів приєднався 6‑Б клас (класний керівник Юлія Різун). Учні розповідали про свято Масляної, звичаї та традиції, які залишились ще з язичницьких часів. У сценічних костюмах діти всі гуртом намагались спровадити зиму, щоб розбудити природу від сну. За традицією бабу Масляну потрібно було спалити. Перед обрядом школярі чималенько фотографувались, обіймаючи очеретяне опудало, а далі дружно попрямували з батьками та педагогами його палити за школу.
На дворі сипав густий сніг, який ганяв холодний вітер. А батьки ніяк не могли розпалити бабу Масляну в таку погоду. Проте, як зима не пручалася, баба все ж запалала. Горіло очеретяне опудало яскраво, а діти з захопленням коментували:
— Добряче горить!
— Ой!
— Дивись, як лице горить!
— Круто!
Одна з присутніх мам влучно підсумувала побачене: «Ще можна цих дітей чимось здивувати».
Це цікаво
Масляна не закріплена за певним днем на календарі, вона відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
Це свято поділяється на три частини: зустріч у понеділок; широкий четвер; прощальна неділя. Це останній тиждень напередодні Великого посту. У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це, так звані, «ніжкові заговіни».
Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. За народним повір’ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня.
Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов’янських млинців. Оладки та млинці — ритуальна страва слов’ян ще з язичницьких часів. Ця обрядова їжа вважається старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд, власне, приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підгледів, хазяйка навіть йшла вночі до водойми, щоб приготувати опару зі снігу.
Загалом, побожним людям цей тиждень дає можливість досхочу попоїсти напередодні суворого посту, а іншим — порозважатися досхочу.
