Новосанжарська селищна рада установила новий арт-об’єкт, який може стати улюбленим місцем весільних пар.
Хоча програма сучасних весіль модернізується, виключаючи різні звичаї, паралельно з’являються нові, на які ще поширюється мода. Однією з таких традицій є звичай чіпляти замки в день весілля. Вважається, що ця річ скріплює кохання наречених. Щоправда, замок потрібно закривати після того, як новостворена сім’я дасть обітницю вірності. Про цей звичай більшість наречених забувають. Зазвичай, для чіпляння замків використовують мости. По-перше, ці конструкції з’єднують береги. По-друге, ключ від замка наречені викидають у воду. Традиція чіпляти замки побутує і серед жителів Новосанжарського району.
Можливо, голова селищної ради потурбувалась про місцеві річки, а, можливо, вирішила зробити каплицю Віри, Надії та Любові, яка розташована на в’їзді в Нові Санжари, ще більш популярною серед наречених. Та 13 липня неподалік молитовної будівлі, на замовлення Інни Коби був встановлений новий арт-об’єкт. Споруда складається із кам’яного помосту, на якому встановлене металеве серце. Розміщена вона біля колодязя з журавлем,
На офіційному сайті селищної ради цю споруду нарекли «символом людської всепоглинаючої любові». Згідно задуму, наречені у день свого весілля чіплятимуть на «Серце кохання» замки, «прикрашаючи тим самим арт-об’єкт». Металеву конструкцію виготовили місцеві майстри.
Також, відповідно до інформації на сайті, іконописець Петро Лахно розмалює колодязь петриківським розписом.
Отож, можна констатувати, що звичку попереднього селищного голови, який дуже полюбляв відкривати різні пам’ятники і арт-інсталації, перейняла й Інна Коба.
P. S. Якщо ж подивитися на постамент зі сторони учасників дорожнього руху, то такий об’єкт буде дуже корисним. Відтепер усі наречені, які бажатимуть почепити замок, робитимуть це подалі від проїжджої частини і не заважатимуть руху транспорту.
