Зараз в Україні відбувається медична реформа. Звичайно ж, вона, як і будь-які зміни, сприймається у суспільстві неоднозначно. Особливо в тій її частині, що пов’язана з грошима. Українці давно звикли до того, що, попри кілька рядків у Конституції, медицина у нашій державі давно не є безкоштовною. У кращому випадку, пацієнту доводиться за власний рахунок купляти практично всі необхідні медикаменти. Але інколи до цього додаються й інші, не зовсім зрозумілі людям витрати. А при державних закладах, мов гриби після дощу, з’являються різні благодійні фонди. І платити доводиться ще й їм.
Саме про це ми говорили з головним лікарем Кобеляцької ЦРЛ Володимиром Казиродом. Хоча першочерговим приводом для розмови стала фотографія, розповсюджена в одній із соцмереж. На фото була зображена подушка із однієї з палат, що в інфекційному відділенні ЦРЛ. Автор фотографії була обурена станом постільної білизни. Крім того, вона згадала, що у Кобеляцькій лікарні теж є благодійний фонд. І задала риторичне запитання щодо використання коштів, які туди надходять.
Фотографія подушки була зроблена і розтиражована досить давно. Та ми все не знаходили часу, аби показати її головному лікареві. Зрештою, це було зроблено. Подивившись на фото, Володимир Казирод пообіцяв, що швидко розбереться у ситуації. Він зазначив:
— До речі, я регулярно цікавлюся повідомленнями у соцмережах щодо роботи нашого закладу. І завжди попереджаю колег, про те, що зараз кожен їх крок, кожне слово контролюють. У сучасних телефонах є функції фото, відео, диктофону, миттєвого виходу в Інтернет та розповсюдження інформації у соцмережах. Комусь такий контроль не подобається. Я ж ставлюся до нього нормально. А у всіх відділеннях є оголошення, у яких вказаний мій номер мобільного телефону. Можу назвати його і для газети — (050)531-81-99.
Після цього наша розмова з Володимиром Казиродом перейшла на іншу тему. А буквально через 20 хвилин після того, як ми попрощалися, Володимир Олексійович перетелефонував і повідомив:
— Бачте, я реагую швидко. Був у інфекційному відділенні, обстежував подушки. На фото була подушка без наволочки і та, що тільки-но пройшла дезінфекцію. Дійсно, після цього вона виглядає непривабливо. Але пацієнти сплять на подушках із наволочками. Поспілкувався з людьми на цю тему. У них претензій не було. Думаю, що ситуація прояснилася. Дякую за активність тому, хто прислав фото. Але зауважу, що ситуацію потрібно вивчати ретельніше. Регулярно міняти подушки ми не можемо, коштів не вистачає.
Сторонніх благодійних фондів при Кобеляцькій лікарні немає
Щодо благодійних фондів, внесків і пожертв, то Володимир Казирод пояснив:
— Так, благодійні фонди при медзакладах зараз є звичним явищем. Мені самому доводилося спостерігати за їх роботою не в Кобеляках. Беруть гроші за ту чи іншу послугу прямо у кабінеті. Ніяких квитанцій, чеків, ордерів не видають. Суми називають «із даху». У Кобеляках такого немає.
Головний лікар розповів, що востаннє благодійний фонд при лікарні і поліклініці функціонував ще на початку 2000‑х років. Він працював місяць чи два. Зараз у ЦРЛ є спеціальний рахунок для благодійних внесків. Але він контролюється згідно чинного законодавства.
Головний бухгалтер Тетяна Жорняк додає:
— Усього в лікарні 13 різних рахунків. Лише на один із них можна вносити благодійні внески. Спочатку людина власноруч пише заяву, потім у неї беруть кошти. Якщо це готівка, то вони проходить через касовий апарат. Дані про ці кошти миттєво надходять у базу даних податкової. Гроші того ж дня відносять у банк.
Головний бухгалтер повідомила, що протягом шести місяців 2018 року на благодійний рахунок лікарні надійшли 101 тисяча 345 гривень. Із них більше половини, а конкретніше, 52 тисячі 500 гривень, — на паліативне відділення.
Окреме питання — забезпечення хворих, котрі знаходяться у паліативному відділенні, більше відомому широкому загалу, як хоспіс. У принципі, там мають перебувати безнадійні онкохворі люди. Але по факту в хоспісі знаходяться пацієнти і з іншими хворобами. Дехто перебуває місяцями.
Зі слів головного лікаря , якщо рахувати повну вартість перебування пацієнта у хоспісі, враховуючи зарплату персоналу, комунальні послуги та інші платежі, то сума становитиме близько 450 гривень за день. Звичайно, платити такі гроші не можуть ні родичі хворих, ні органи місцевого самоврядування. Тому медики прохають надавати посильні благодійні внески. Приміром, керівництво Бутенківської об’єднаної громади висловили готовність за місяць перебування хворого з їх території платити 2 тисячі гривень.
Платні послуги у ЦРЛ надають. За словами медиків, вони встановлені у суворій відповідності до Постанови КМУ №1138 від 17 вересня 1996 року. Ознайомившись із цим документом, кожен може перевірити, чи правомірно з нього взяли кошти за ту чи іншу послугу. До речі, заплатити доведеться і за лабораторні дослідження, простіше, аналізи, якщо людина здає їх без направлення лікаря.
