Минулої середи відбулося засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові кобеляцької районної ради. На цьому зібранні присутні обговорили стан фінансування структурних підрозділів Центру первинної медико-санітарної допомоги, що обслуговують сільське населення. Простіше кажучи, подальше утримання фельдшерсько-акушерських пунктів.
Це питання для представників органів місцевого самоврядування розкрила заступник головного лікаря медустанови Наталія Джевела (на фото). Вона розповіла, що медична реформа, яка впроваджується урядом, має на меті покращити якість надання медичної допомоги, зробити її доступнішою та зменшити фінансові ризики для хворого. Для цього урядом прийнято ряд нормативно-правових документів. Одним із них є закон про державні фінансові гарантії, де прописаний перелік медичних послуг, їхній обсяг, які гарантовано будуть профінансовані з державного бюджету. До переліку увійшли і послуги первинної медичної допомоги.
— Оплата медичних послуг здійснюватиметься у відповідності до підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом, — говорить виступаюча. — До лікарів, які надають допомогу на первинному рівні, відносяться сімейні лікарі, педіатри і терапевти. Кампанія з підписання декларацій стартувала з 1 квітня. А наприкінці місяця була прийнята постанова Кабміну, що визначила тарифи, за якими в 2018 році оплачуватиметься меддопомога. Усіх пацієнтів розділили на два списки: зелений і червоний. За громадян, які підписали договір, держава до кінця року платитиме 370 гривень, за тих, хто ще не визначився з лікарем, — 240.
Фінансування первинної ланки медицини покладено на новоутворену організацію Національна служба здоров’я України, яка відстежуватиме кількість заключених договорів і, відповідно до їх кількості, перераховуватиме кошти лікарям. Згідно законодавства, Центр ПМСД шляхом реорганізації перетворився з прибуткової у неприбуткову організацію. Медпрацівники Центру підключилися до електронної системи охорони здоров’я «Ехелс», куди вносяться декларації на кожного пацієнта. Протягом червня керівництвом Центру ПМСД був зібраний необхідний пакет документів і заключений договір із Нацслужбою здоров’я. Починаючи із 1 жовтня, первинна ланка медицини фінансуватиметься відповідно до кількості заключених декларацій.
— У квітні цього року голова Полтавської облдержадміністрації затвердив спроможну медичну мережу первинного рівня в Кобеляцькому районі, — пояснює Наталія Джевела. — У ній збереглися 10 амбулаторій і 43 ФАПи. Але в жодних нормативних документах не згадується така структурна одиниця, як фельдшерсько-акушерський пункт. Узагалі, кошти виділяються не на ФАПи чи амбулаторії, а на забезпечення медичних послуг. Тобто, для отримання пацієнтом якісних медпослуг на первинному рівні має бути лікар, медсестра, необхідний набір медикаментів і обладнання.
Зі слів заступника головного лікаря, ними були проведені попередні розрахунки за кількістю заключених договорів по кожному структурному підрозділу станом на 29 серпня. Коли ж підрахували кошти згідно підписаних декларацій, враховуючи мережу і кількість працівників, виявилось, що Центр отримає дуже велике недофінансування. До кінця року медики сподіваються протриматись, так як отримуватимуть гроші за всіх громадян. Та при цьому коштів вистачить лише на зарплати. Сюди не брали придбання медикаментів та обладнання.
— Чому так сталося? Справа в тому, що частина жителів району заключили декларації з медиками із сусідніх районів і областей. Адже закон говорить, що пацієнт має право вільного вибору лікаря. Скажімо, мешканець Лівобережної Сокілки підписав договір із сімейним лікарем з Кобеляк. Тепер кошти на амбулаторію, що обслуговує Сокільський ФАП, перейдуть у райцентр. Щоб утримати такий ФАП, потрібне фінансування сільських рад. Або громадяни підписали декларації з лікарями із сусідніх районів чи областей, — наголосила виступаюча.
Також Наталія Джевела зазначила, що з 1 січня цього року набув чинності закон про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості. Цей нормативно-правовий акт визначив пріоритети розвитку сільської медицини (удосконалення мережі медзакладів, підвищення престижності роботи медичних працівників, запровадження телемедичних послуг). У ньому вказано, що більшу частину витрат щодо фінансування сільської медицини мають на себе взяти органи місцевого самоврядування, тобто, міські, сільські і селищні ради.
— Найскладніша ситуація з Шенгурівською дільницею, на фінансування якої не вистачає близько півмільйона. Не набагато краща ситуація і з Світлогірською та Дашківською дільницями, — наголосила доповідач. — Рентабельними вважаються ФАПи, де обслуговуються 750 осіб. Такими в районі є лише Бережнівський і Кунівський. У нас надзвичайно роздута мережа ФАПів. Звичайно, можна залишити всі медичні установи, та чи можна в маленькому сільському ФАПі забезпечити якісні медичні послуги?
Заступник головного лікаря запропонувала або оптимізовувати мережу через брак коштів, або сільським головам написати гарантійні листи про повне утримання медзакладів за рахунок бюджетів їх громад.
Як пояснила Наталія Джевела, Центр ПМСД з 1 жовтня попередить працівників ФАПів про зміни в оплаті праці і можливу оптимізацію. Напевно, першими під скорочення попадуть молодші медпрацівники.
Із залу почали вигукувати:
— Позвільняйте санітарок, вони півдня у ФАПі сидять, а територію не прибирають!
— Бабушки прийдуть бойкотувати районну раду.
— Ви знищуєте село!
— Давайте спільно утримувати ФАПи
— А що на це каже Супрун? Ви її поінформували?
— До Реки треба написати.
У результаті, голова райради Володимир Кішінський запропонував колегам обговорити інформацію зі своїми виборцями і невдовзі повернутись до цього питання.
